Перегляд елементів (загалом 51)
Сортувати за:
-
Osmanlıca Mecmuası
Текст переважно скопійовано насхом, а частини в кінці - дивані та рика. Чорне чорнило використано для основного тексту, а червоне - для заголовків та езотеричних термінів на останній сторінці. Немає текстових полів, текст упорядковано одним стовпцем, що складається зі змінної кількості рядків.
Більшість тексту на початку становлять листи й розмови на різноманітні теми, зазвичай визначені в заголовку. Перелік цих розділів доступний на початку тому. Ближче до кінця тексту заголовки до розділів більше не зазначені, а листи й розмови поступаються місцем колекції інших, неідентифікованих прозових і поетичних текстів у різних напрямках на сторінці. Деякі з цих творів написано шрифтом дивані, чітко видно різні руки. У кінці тексту подано перелік термінів та їх визначення стилем рика.
Переписувач рукопису невідомий. -
Divan-i Baki
Зібрання поезії знаменитого турецького османського поета XVI ст. Бакі, починаючи з "Мерсіє-ї Бакі".
Основний текст скопійовано насталіком чорним чорнилом із текстовими полями червоним чорнилом. Наявні значні маргіналії та паратексти до і після основного тексту насхом і дивані. Текст оформлений у дві колонки (по 17 рядків у кожній), що іноді зливаються в одну.
Переписувач рукопису невідомий
-
Kitab Hamse bi-teallüf Yahya
Скопійовано насхом чорним чорнилом із заголовками та подвійним контуром текстових полів червоним чорнилом. Текст розміщений двома колонками по 17 рядків у кожній. Маргіналії на початку рукопису та на деяких аркушах містять суми. Окремі маргіналії, здається, наклеєні для ремонту або ж обрізані: вони ніби частково написані на накладеному аркуші паперу.
У томі зібрано турецьку османську поезію Ях’ї. Ця збірка не є "Хамсе" османського поета албанського походження Дукаджіні Ях’я, також відомого як Ташладжали Ях’я (16 ст.), оскільки зміст не збігається з п’ятьма віршами, які зазвичай містяться в його "Хамсе", а також не збігається Хатіме. Том починається зі вступу, за яким ідуть "Vasf-ı sani", "Vasf-ı salis", "Tevhid-i evvel", "Tevhid-i sani", "Tevhid-i salis", два "Hikaye", "Mürtebe-yi hamse", "Nev'-i salis", а також низка інших коротких віршів та оповідань.
Переписувач: Aziz Hüseyin -
Majmū’ah
Скопійовано насталіком чорним чорнилом із червоними заголовками й червоними контурами. Текст поділено на дві колонки по 15 рядків у кожній, подеколи він розміщений в одній центральній колонці. Тексти арабською мовою повністю вокалізовані, а тексти турецькою й перською – ні. Коротка примітка на початку тому датована 1168 р. хіджри (1755 р. н. е.).
Збірка поезії трьома мовами: арабською, включно з авторами Ка’бом ібн Зухайром і Абдулом Кадіром аль-Джілані (тут аль-Гілані); османською турецькою, зокрема автори Латіфі, Кемалпашазаде, Бакі, Ях’я та інші; перською. Наявні значні примітки на полях османською турецькою мовою.
Переписувач рукопису невідомий. -
Untitled theological tract
Скопійовано повністю вокалізованим насхом чорним чорнилом. Текст уміщено в одну колонку без текстових полів по 20 рядків на сторінці. Оскільки є численні чорнильні плями та одна частина перекреслена, можливо, це була не чесна копія, а чернетка, або ж копія, зроблена для особистого використання.
Твір починається з короткого османського турецького вірша та назви "Divan-i Mustafa" стилем рика, але основний текст написаний зовсім іншою рукою в прозі, тому цілком імовірно, що це не назва основного твору. Основна частина тексту - це богословський трактат, який розглядає широкий спектр тем, зокрема зовнішній вигляд пророка Мухаммеда, хадиси, рай, пекло та ритуали. У кінці тексту наявна додаткова примітка про те, що власником праці є Дервіш Хюсейн Ефенді.
1254 рік хіджри (1838-39 рр. н. е.)
Переписувач рукопису невідомий.
-
Divan-i Nesimi
Копіюється чорним чорнилом із розміщенням тексту у дві колонки по 17 рядків у кожній. Між віршами залишили простір, можливо, з наміром додати заголовки пізніше. Злегка мармурові листки. Нерозбірливі печатки власності, знайдені на с. 1 і 95. Короткий запис іншою рукою написаний на полях с. 158.
Переписувач: Ibrahim Gurban-i Sani. -
Gulistān
Основний текст скопійовано насхом із міжрядковим перекладом і деякими маргіналіями насталіком (окремі сиякатським шрифтом) чорним чорнилом, тоді як заголовки й ключові слова подано червоним. Текстові поля червоного кольору розташовані на початку основного тексту, які далі спадають і за якими йде текст без рамки на фоліо, що містить різну кількість рядків перського тексту. Серед різних приміток на полях і графіті на початку тому наявні написи про право власності з 11 століття хіджри (18-19 століття н. е.), а також кілька власних печаток, на деяких з яких є частково затемнений рік 13 століття хіджри (19-поч. 20 століття н. е.).
Том містить перськомовний текст «Ґулістану» Сааді разом із підрядковим перекладом твору османською турецькою мовою. На початку та в кінці тому, а також по всьому тексту також є значна кількість маргіналій арабською, турецькою та перською мовами.
Переписувач рукопису невідомий. -
Diwan-i Hayyali Efendi
Тексту передують вірші, написані «редактором» (С. 3-4). Диван розпочинається на С. 5 і закінчується на С. 122 без колофону. Скопійовано насталіком чорним чорнилом для основного тексту із заголовками червоним чорнилом і чорними текстовими полями (лише С. 5-6). Текст у дві колонки на кожній сторінці, по 13 рядків на сторінці. Вірші перед і після основного тексту написані під кутом. Значні пошкодження водою на внутрішній стороні сторінок (поруч із корінцем роботи) стерли частину тексту.
Перськомовна поезія поета Хаялі Ефенді. До і після Дивану трапляються вірші перською й османською турецькою мовами, приписувані Сабіту Ефенді.
Переписувач рукопису невідомий.
-
Lugat-ı Halimi
Каліграфія насталік; чорне чорнило з червоними відмітками перехресних заголовків, підкреслень та червоними текстовими рамками; перські слова пишуться червоним кольором з їх відповідниками османською турецькою чорними чорнилами; маргіналії чорними чорнилами на численних сторінках; 270 сторінок, в основному без зазначення пагінації; значні пошкодження від води час від часу, що призводить до розмиття тексту на останніх сторінках рукопису. На сторінці 268 є буквений покажчик, що вказує на сторінки початку різних літер, написаних рожевими чорнилами у стилі рика.
Перський словник, який має пояснення османською турецькою мовою Лутфуллахом Ібн-і Абі Юсуфом ель-Халімі.
Переписувач: Abdulfakir Mehmet İbn-i Mustafa Vezlik (?) -
Nevhatü’l-uşşak
Перша сторінка скопійована насхом, наступні сторінки - насталіком, за винятком останніх п’яти сторінок, які знову написані насхом іншою рукою. Для основного тексту використано чорне чорнило, для заголовків і текстових полів - червоне. Текстові поля червоного кольору додано до перших трьох сторінок, а заголовок на першій сторінці містить основні елементи дизайну червоного та синього кольорів. Текст упорядкований у дві колонки, кожна з яких містить 15 рядків; наявні позначки синім олівцем і випадкові примітки. Сторінки в стилі насх, здається, є більш свіжими. З огляду на примітку в кінці доданого тексту (читається як "До цього моменту буде надруковано"), цілком імовірно, що доповнення були зроблені для того, щоб завершити необхідний текст раніше за публікацію, маючи на увазі, що ці доповнення навряд чи належать до 17 ст. н. е., а радше до 19 ст.
Основний текст твору - османські турецькі містичні месневі. Наприкінці тексту подано кілька коротких прозових творів і віршів османською турецькою мовою благального характеру.
Переписувач рукопису невідомий. -
Kitab-i Ravzatu’l-Islam
Скопійовано повністю вокалізованим насхом чорним чорнилом із вицвілими червоними заголовками й текстовими полями. Текст поділено на дві колонки по 15 рядків у кожній.
"Ravzatu'l-Islam", також відомий як "Hayat Kitabı", був спочатку складений у 1517 р. н. е. в Стамбулі та є османським турецьким підручником ісламської етики щодо ведення морально-чистого життя. Хоча належного колофону для тексту не існує, у значному паратекстуальному вмісті можна знайти дати як до, так і після основного тексту, включаючи 1195 р. хіджри (1781 р. н. е.).
Переписувач рукопису невідомий. -
Kitab-i Saatname
Текст скопійовано повністю вокалізованим насхом чорним чорнилом із текстовими полями темно-бордовим чорнилом. На початку тексту чорно-бордовим чорнилом зображено унван із рослинними геометричними візерунками, а також місяцем і шестикутною зіркою. Унван, очевидно, створений пером, а не пензлем. Текст закінчується раптово й, очевидно, недосконалий, оскільки на наступній сторінці після останньої сторінки з текстовим полем не знайдено ключового слова. Рукопис постраждав від води, тому на кількох сторінках чорнило розмазане. Наприкінці твору наявне вакфіє на ім’я Діздарзаде Бекіра Аґи.
Твір, написаний простим стилем, починається з довгого вступу, у якому автор обіцяє прощення всіх гріхів, блаженний кінець і радість небес тому, хто напише чи прочитає його книгу або помолиться за автора. Винагороди за ліберальне ставлення до факірлера вимагали дуже часто, тому можна припустити, що автор належав до цього тарікату. У тексті йдеться про години ночі в такому порядку: Akşam saati; Yatsı saati; Gökler saati; Uyku saati. У кожному розділі автор докладно зупиняється на історіях пророків, пов’язаних із ними, рухах ангелів і дияволів у цих пророках та нагородах, які чекають на тих, хто прокидається й молиться кожному з них. Остання частина книги присвячена годинам раю (Cennet saati) й повному опису долі душ після смерті та в день суду.
Місце копіювання: Єгипет? Вакіф, Діздарзаде Бекір Аґа, Евлія Челебі назвав місцем перебування у Верхньому Єгипті.
Переписувач рукопису невідомий.