Перегляд елементів (загалом 51)
Сортувати за:
-
Nevhatü’l-uşşak
Перша сторінка скопійована насхом, наступні сторінки - насталіком, за винятком останніх п’яти сторінок, які знову написані насхом іншою рукою. Для основного тексту використано чорне чорнило, для заголовків і текстових полів - червоне. Текстові поля червоного кольору додано до перших трьох сторінок, а заголовок на першій сторінці містить основні елементи дизайну червоного та синього кольорів. Текст упорядкований у дві колонки, кожна з яких містить 15 рядків; наявні позначки синім олівцем і випадкові примітки. Сторінки в стилі насх, здається, є більш свіжими. З огляду на примітку в кінці доданого тексту (читається як "До цього моменту буде надруковано"), цілком імовірно, що доповнення були зроблені для того, щоб завершити необхідний текст раніше за публікацію, маючи на увазі, що ці доповнення навряд чи належать до 17 ст. н. е., а радше до 19 ст.
Основний текст твору - османські турецькі містичні месневі. Наприкінці тексту подано кілька коротких прозових творів і віршів османською турецькою мовою благального характеру.
Переписувач рукопису невідомий. -
Şerh-i kaside-yi Yunus Emre Misri Efendi
Текст скопійовано насхом чорним чорнилом, червоним - ключові слова, підкреслення й текстові рамки. Імовірно, цей елемент взято з більшого кодексу, оскільки він має номери сторінок від 39 по 51 у вигляді османських чисел. Текст не містить датованого колофону.
Пояснення змісту та структури "Оди" Юнуса Емре, написані наприкінці XIII ст. н. е.
Переписувач рукопису невідомий.
-
Various works by Mustafa İbn-i Ali Muvakkıt
Текст скопійовано насхом чорним чорнилом із червоними накладками, заголовками й текстовими полями, за винятком початкових сторінок, обрамлених золотом. Очевидно, було залишено місце для для висвітлення заголовка й титула, але жодне не було завершено. 11 рядків на сторінці. Третина тексту містить короткі маргіналії.
Том містить різноманітні твори Мустафи Ібн-і Алі Муваккіта, зокрема "Kifayetü'l-vakıt li-maarifetü'l-dair ve fazluhu ve el-semt", "Risale-yi ceyb-i afaki", "Kaide-yi irtifa". Ці тексти, як правило, стосуються ведення часу й різноманітної географічної, астрономічної, математичної інформації та операцій, необхідних для цього. Наприкінці тому вміщені різноманітні таблиці, що містять дні місяців Румі, довготу й широту великої кількості османських міст і містечок, а також Яджудж (Гог) і перелік місяців Хіджри та Румі.
Переписувач рукопису невідомий. -
Lugat-ı Nimetullah bi Farisi
Фізичний опис: Текст скопійований доволі рівним насталіком. Основний текст чорнилом, з заголовками, роздільниками та надрядковими лініями червоним кольором, а також червоний колір використовується для кінцевої текстової рамки та іноді в маргіналіях. Текст розташований в одній колонці, більшість без текстових рамок, хоча на останній сторінці основного тексту є намальований прямокутник та трикутник навколо колофону з підсвічуванням чорним і червоним кольорами; 21 рядок на сторінці. Надрядкові лінії вказують на перські слова і фрази як у основному тексті, так і в маргіналіях.
Цей рукопис - це персько-османський словник Німетуллаха ібн-і Ахмеда ібн-і Каді Мубарек ер-Румі (помер 969 р. за хіджри / 1561-2 р. н.е), відомого як Соф'ялі Німетуллах Ефенді. Німетуллах народився у Софії і здобув певну репутацію як емалювальник. З перською поезією та літературою познайомився після переїзду до Стамбула та вступу до Накшбендійського тарікату. Після цього він вирішив поділитися своїми знаннями через цей персько-османський словник, роботу над яким було завершено в 947 р. хіджри (1541 р. н. е). Ймовірно, він зробив це «зі спонуканням та за допомогою» відомого шейхуль-іслама Кемальпашазаде (помер 940 р. за хіджри / 1533 р. н.е) (Бертельс, 'Niʿmat Allāh').
Текст поділяється на три частини: дієслова в алфавітному порядку; правила перської граматики з поясненнями перською мовою; іменники в алфавітному порядку. Тут слова розташовані відповідно до їхньої початкової літери, а всередині вони поділені на три розділи залежно від початкової голосної в слові. Поетичні цитати переважно взяті з перського глосарію Шемс-і Фахрі, складеного в 745 р. за хіджри (1344-45 р. н.е) із назвою Міяр-і Джамалі. Німетуллах використав принаймні п'ять інших джерел, а також надав значну кількість власного матеріалу. З цих додатків нотатки про діалекти та його етнографічні спостереження є великою цінністю (див. Бертельс, 'Niʿmat Allāh'). В кінці основного тексту є перелік чисел перською мовою, за яким слідує серія нотаток на цій мові.
-
Kitab Lugat-ı Nimetullah
На початку цього тому міститься персько-османський словник Ні‘метуллаха ібн-і Ахмеда ібн-і Каді Мубарека ер-Румі (помер 969 р. хіджри / 1561-62 рр. н. е.), відомого як Софіялі Ні‘метулла Ефенді. Остання чверть тому, здається, є граматикою перської мови, а не вичерпним словником, із розгорнутими поясненнями, наданими арабською, а не османською турецькою, і перекладами перських слів на османську турецьку. У тексті відсутній належний колофон, і тому складно визначити як точні тексти, вміщені до тому, так і дату їх копіювання. Наприкінці тексту є кілька коротких віршів, зокрема про шахи.
Написано/закінчено в місяці зі-ль-када року 960 гіджри.
Текст скопійовано переважно невокалізованим насхом із значними маргіналіями та паратекстуальним вмістом насталіком. Критичні компоненти тексту написано чорним чорнилом, у той час як сам словник містить перські слова чорним чорнилом, а османські турецькі переклади, підкреслення та пояснення - червоним чорнилом. Очевидно, на початку роботи була спроба створити текстові поля червоним чорнилом, але вони не були застосовані до решти тексту. В основній частині твору є 9 рядків перською мовою з 9 відповідними рядками османською мовою.
В останній чверті тому рука переписувача, а також організація тексту змінюються: більша частина тексту написана чорним чорнилом. Після кількох фоліо вигляд тексту знову змінюється: цього разу терміни заголовків у прозі висвітлені червоним чорнилом, а пояснення - чорним чорнилом із червоними контурами. На сторінці вміщено 27 рядків тексту, організованого одним стовпцем. У кінці тексту наявна частково вицвіла печатка власності Хасана Фехмі (?), знайдена на сторінці, очевидно, наклеєній поверх сторінки цього словника або іншого тексту.
Переписувач рукопису невідомий. -
Gulistān
Основний текст скопійовано насхом із міжрядковим перекладом і деякими маргіналіями насталіком (окремі сиякатським шрифтом) чорним чорнилом, тоді як заголовки й ключові слова подано червоним. Текстові поля червоного кольору розташовані на початку основного тексту, які далі спадають і за якими йде текст без рамки на фоліо, що містить різну кількість рядків перського тексту. Серед різних приміток на полях і графіті на початку тому наявні написи про право власності з 11 століття хіджри (18-19 століття н. е.), а також кілька власних печаток, на деяких з яких є частково затемнений рік 13 століття хіджри (19-поч. 20 століття н. е.).
Том містить перськомовний текст «Ґулістану» Сааді разом із підрядковим перекладом твору османською турецькою мовою. На початку та в кінці тому, а також по всьому тексту також є значна кількість маргіналій арабською, турецькою та перською мовами.
Переписувач рукопису невідомий. -
Gulistān
Скопійовано насхом, іноді вокалізованим, двома різними руками. Основний текст написаний чорним чорнилом; ключові слова, контури та заголовки - червоним чорнилом. Раніше рукопис був пошкоджений водяними плямами, тому велика кількість фоліо оригінального тексту була втрачена. Вони були замінені пізніше (1209 р. хіджри), що призвело до двох різних організацій тексту. Оригінал містить текст в одній колонці, без текстових полів, з 9 основними рядками тексту перською мовою та 9 відповідними рядками міжрядкового османського турецького перекладу. У деяких пізніших оригінальних фоліо переклад відсутній. Нові доповнення містять 19 рядків тексту, але без міжрядкового перекладу. Є маргіналії, можливо, в рукописі оригінального тексту, по всьому оригінальному фоліо, та 18 сторінок непов’язаного тексту, написаного трьома чи більше особами, у кінці тому.
Цей том містить перськомовний текст "Ґулістану" Сааді, одного з найвидатніших віршів середньовічної перської літератури, разом із міжрядковим перекладом твору османською турецькою мовою. Міжрядковий переклад не знайдено в нещодавно доданих фоліо. Наприкінці твору є одна сторінка поетичних цитат, а потім 17 сторінок початку персько-османського турецького словника, очевидно, не пов’язаного з "Ґулістаном" Сааді.
Переписувач Сулейман Ібн-і Абдулла ель-Ісмаїлі. -
Kitāb-i Gulistān
Текст скопійовано чорним чорнилом із використанням червоного кольору для заголовків, роздільників і спеціальних або виділених розділів. Він організований в один стовпець без текстових полів, що складається з 11 рядків перського тексту з 11 відповідними рядками міжрядкового османського турецького перекладу. Рукопис сильно забруднений водою, і є очевидні численні ремонти, в основному у вигляді паперу, доданого до оригінального тому.
Цей том складається з відомої дидактичної поеми Сааді «Ґулістан» перською мовою в оригіналі, що супроводжується підрядковим перекладом османською турецькою мовою. Він містить значну кількість паратекстуального матеріалу османською турецькою, арабською та перською мовами, як на полях тексту, так і на аркушах перед і після нього. Багато приміток на полях уздовж основного тексту мають пояснювальний характер, а деякі з них обведені червоними кружками, що вказує на характер розділів тексту. Кілька кружечків порожні, це означає, що анотація тексту неповна. Серед інших доповнень є різноманітні печатки власності та написи, що датуються хіджрою 12 століття (18 століття н. е.) і пізніше. Багато печаток нерозбірливі, але принаймні одна читається Quṭb al-Dīn ‘Umr al-Barurzi(?). Деякі написи про право власності набули чинності. Іншим власником, зазначеним на початку тексту, є es-Seyyit Şeyh Abdurrahman Kalender İbn-i Süleyman el-Kadiri. Замітка про життя та творчість Сааді, знайдена на початку тому, взята з Шерх-і Сурі.
Датою створення книги вказано 1252 рік хіджри (1836-37 рр. н. е.), але неясно, чи призначено це для поточного тому. Кінець тому містить велику кількість куплетів і невеликих прозових текстів арабською та перською мовами про релігійні питання, переписаних різними руками.
Переписувач рукопису невідомий. -
Bustān
Скопійовано стилем рика чорним чорнилом у дві колонки по всій частині, із заголовками червоним чорнилом в обидвох колонках. Без текстових полів, по 19 рядків на сторінці. Є маргіналії, деякі містять вірші інших поетів. Текст закінчується раптово та є недосконалим, оскільки остання сторінка містить слово, що не збігається з початком тексту на наступній сторінці.
Перськомовна поема знаменитого Сааді, присвячена салгуридському атабегу Сааду I або Сааду II.
Переписувач рукопису невідомий. -
Şerh-i Gülistan-i Sudi
Текст скопійовано насталіком чорним чорнилом, тоді як червоне використовується для заголовків, ліній над деякими фрагментами тексту та текстових полів. Текст упорядковано окремими стовпцями всередині кожного текстового поля по 23 рядки на сторінці. Поза текстовими полями наявні ключові слова.
Цей том містить коментар Суді Босневі (помер 1007 р. хіджри /1599 р. н. е. [?]) османською турецькою мовою до Дивану славетного перського ліричного поета Шамс аль-Діна Мохаммада Хафіза із Шираза (бл. 715-792 рр. хіджри /1315-1390 рр. н. е.).
У рукописі наявний критичний огляд Дивану Хафіза, здійснений Суді, а також його парафрази віршів. Суді народився в селі Судічі в боснійському місті Чайниче, близько до межі з Чорногорією. Він провів багато часу, переважна частина його зусиль була присвячена навчанню, в Сараєво, Стамбулі, Ерзурумі, Діярбекірі, Дамаску, Багдаді, Куфі та Наджафі, перш ніж виконати хадж та нарешті поселитися в Стамбулі. Його призначили вчителем в "Гільман-і Хасса" у палаці Ібрагіма Паші, але його звільнили з посади після короткого часу. Після цього він відійшов у самітність та писання. Він був провідним вченим того часу, особливо в галузі перської мови та літератури. Крім Дівану, він написав коментарі до числа інших перських класиків, включаючи "Шафію", "Кафію", "Маснаві", "Бустан" та "Гулістан". Суді написав свій коментар до Дівану Хафіза за порадою Мехмеда ібн-і Бедреддіна Мух'йіддін ель-Мунші, або Мехмеда Ефенді, з Ахісара (помер 1001 року за хіджрою/1592-93 року н.е.). Останній помер до того, як Суді закінчив роботу у 1002 році за хіджри (1594 року н.е.) або 1003 році за хіджри (1594-95 роки н.е.). Суді говорять, що покійний Мехмед Ефенді був його близьким другом і благодійником, який також був Шейхом Гарам у Медині, і який попросив його пояснити природне значення віршів Хафіза, не заходячи в суфійські інтерпретації. Сам Суді також вважав, що існуючі коментарі Муслихуддіна Мустафи Сурурі та Шемі не були задовільними, тому вирішив написати власну роботу, щоб виправити їх помилки. Коментар надає після кожного вірша деякі короткі словесні та граматичні пояснення, за якими йде офіційний переклад на Османському турецькому.
Це було написано більше ніж 20 років після коментаря Шемі, який час від часу є предметом критики автора. Як переробка Дівану, так і коментар Суді були високо оцінені і широко використовувалися для видань перськими вченими, а також для досліджень європейськими орієнталістами (Бурріл, "Суді"). Текст містить багато анотацій, особливо на початку, османською турецькою, перською та арабською мовами. Деякі з анотацій, схоже, написані тією самою рукою, що й рукопис, тоді як інші анотації, написані в різних стилях, включаючи насх і дивані, належать іншим особам. Тексту передує короткий фіхрист червоним кольором. Жоден із колофонів, наявних у розділах, не надає інформації щодо імені рукописця, дати та місця копіювання.
Переписувач рукопису невідомий. -
Majmū’ah
Скопійовано насталіком чорним чорнилом із червоними заголовками й червоними контурами. Текст поділено на дві колонки по 15 рядків у кожній, подеколи він розміщений в одній центральній колонці. Тексти арабською мовою повністю вокалізовані, а тексти турецькою й перською – ні. Коротка примітка на початку тому датована 1168 р. хіджри (1755 р. н. е.).
Збірка поезії трьома мовами: арабською, включно з авторами Ка’бом ібн Зухайром і Абдулом Кадіром аль-Джілані (тут аль-Гілані); османською турецькою, зокрема автори Латіфі, Кемалпашазаде, Бакі, Ях’я та інші; перською. Наявні значні примітки на полях османською турецькою мовою.
Переписувач рукопису невідомий. -
Kitab Hamse bi-teallüf Yahya
Скопійовано насхом чорним чорнилом із заголовками та подвійним контуром текстових полів червоним чорнилом. Текст розміщений двома колонками по 17 рядків у кожній. Маргіналії на початку рукопису та на деяких аркушах містять суми. Окремі маргіналії, здається, наклеєні для ремонту або ж обрізані: вони ніби частково написані на накладеному аркуші паперу.
У томі зібрано турецьку османську поезію Ях’ї. Ця збірка не є "Хамсе" османського поета албанського походження Дукаджіні Ях’я, також відомого як Ташладжали Ях’я (16 ст.), оскільки зміст не збігається з п’ятьма віршами, які зазвичай містяться в його "Хамсе", а також не збігається Хатіме. Том починається зі вступу, за яким ідуть "Vasf-ı sani", "Vasf-ı salis", "Tevhid-i evvel", "Tevhid-i sani", "Tevhid-i salis", два "Hikaye", "Mürtebe-yi hamse", "Nev'-i salis", а також низка інших коротких віршів та оповідань.
Переписувач: Aziz Hüseyin