Перегляд елементів (загалом 51)
Сортувати за:
-
Путеводитель. Киев и его окрестности с топографическим планом и видами Киева
Путеводитель. Киев и его окрестности с топографическим планом и видами Киева / уклад. Н. Тарановский. – Киев: Типография штаба Киевского военного округа, 1884. – 138 c.
Опис подано сучасною орфографією.
Т. 2 Печерская Лавра и к ней главнейшие пути через город Киев : прибавление к путеводителю "Киев и его окрестности" / уклад. Н. Тарановский. - 1883. - 179 с.
Книга містить опис давнього Києва, його церков, печер, урочищ, санітарного стану та благоустрою. Видання призначалося як для гостей міста, так і для місцевих мешканців, що бажають краще пізнати своє місто.
Тарановский, Н. (уклад.) -
Киев и Университет Св. Владимира при Императоре Николае I. 1825-1855
Киев и Университет Св. Владимира при Императоре Николае I. 1825-1855 / ред. Ф. Фортинский. – Киев: издание университета Св. Владимира, 1896. – 100 с. : 16 светопечатями и 2 цинкографиями; 6*.
Опис подано сучасною орфографією.
Видання високої якості з фотоілюстраціями. Текст кожної сторінки вміщено у кольорову рамку, що створена за допомогою рослинного та стрічкового елементів. Над верхньою частиною рамки міститься герб Російської Імперії. Над нижньою - зображення Св. Володимира. Видання містить матеріали з історії Києва до правління імператора Миколи І та за часів його царювання: про стан народної освіти, заклади та відкриття університету, опис губерній київського навчального округу.
-
Acaibü’l-mahlukat
Рукопис був неправильно переплетений, текст починається на стор. 111, а також колофон із датою 1155 хіджри () на стор. 110.
Основний текст чорним чорнилом із червоними ключовими словами та підкресленнями. Текст в одну колонку з 25 рядків без текстових полів. На початку та в кінці тома є значна кількість нотаток османською турецькою мовою, які написані не тією рукою, що й основний текст. Один із них на початку тексту датований 1196 роком хіджри (1781-82 рр. н. е.).
Турецький переклад Язиджіоглу Ахмеда Біджана (помер після 870 р. хіджри/1466 р. н. е.) «Аджа’іб аль-махлукат» арабської праці з географії та космографії Закарії ібн Мухаммада аль-Казвіні (помер 682 р. хіджри/1283 р. н. е.). Переклад Язиджіоглу Ахмеда Біджана був найвідомішим і, можливо, найбільш читаним твором такого роду. Роботу над ним завершив у Галліполі 857 р. хіджри (1453 р. н. е.). Він складається із сімнадцяти розділів і базується на перських перекладах, а не на арабському оригіналі аль-Казвіні.
Переписувач рукопису невідомий. -
Osmanlıca Mecmuası
Текст переважно скопійовано насхом, а частини в кінці - дивані та рика. Чорне чорнило використано для основного тексту, а червоне - для заголовків та езотеричних термінів на останній сторінці. Немає текстових полів, текст упорядковано одним стовпцем, що складається зі змінної кількості рядків.
Більшість тексту на початку становлять листи й розмови на різноманітні теми, зазвичай визначені в заголовку. Перелік цих розділів доступний на початку тому. Ближче до кінця тексту заголовки до розділів більше не зазначені, а листи й розмови поступаються місцем колекції інших, неідентифікованих прозових і поетичних текстів у різних напрямках на сторінці. Деякі з цих творів написано шрифтом дивані, чітко видно різні руки. У кінці тексту подано перелік термінів та їх визначення стилем рика.
Переписувач рукопису невідомий. -
Untitled theological tract
Скопійовано повністю вокалізованим насхом чорним чорнилом. Текст уміщено в одну колонку без текстових полів по 20 рядків на сторінці. Оскільки є численні чорнильні плями та одна частина перекреслена, можливо, це була не чесна копія, а чернетка, або ж копія, зроблена для особистого використання.
Твір починається з короткого османського турецького вірша та назви "Divan-i Mustafa" стилем рика, але основний текст написаний зовсім іншою рукою в прозі, тому цілком імовірно, що це не назва основного твору. Основна частина тексту - це богословський трактат, який розглядає широкий спектр тем, зокрема зовнішній вигляд пророка Мухаммеда, хадиси, рай, пекло та ритуали. У кінці тексту наявна додаткова примітка про те, що власником праці є Дервіш Хюсейн Ефенді.
1254 рік хіджри (1838-39 рр. н. е.)
Переписувач рукопису невідомий.
-
Divan-i Nesimi
Копіюється чорним чорнилом із розміщенням тексту у дві колонки по 17 рядків у кожній. Між віршами залишили простір, можливо, з наміром додати заголовки пізніше. Злегка мармурові листки. Нерозбірливі печатки власності, знайдені на с. 1 і 95. Короткий запис іншою рукою написаний на полях с. 158.
Переписувач: Ibrahim Gurban-i Sani. -
Diwan-i Hayyali Efendi
Тексту передують вірші, написані «редактором» (С. 3-4). Диван розпочинається на С. 5 і закінчується на С. 122 без колофону. Скопійовано насталіком чорним чорнилом для основного тексту із заголовками червоним чорнилом і чорними текстовими полями (лише С. 5-6). Текст у дві колонки на кожній сторінці, по 13 рядків на сторінці. Вірші перед і після основного тексту написані під кутом. Значні пошкодження водою на внутрішній стороні сторінок (поруч із корінцем роботи) стерли частину тексту.
Перськомовна поезія поета Хаялі Ефенді. До і після Дивану трапляються вірші перською й османською турецькою мовами, приписувані Сабіту Ефенді.
Переписувач рукопису невідомий.
-
Доктринальні настанови та історії пророків
Рукопис розпочинається арабським поясненням важливих аспектів ісламської практики, за яким іде продовження османською турецькою мовою тієї самої теми або переклад тексту. Багато тексту організовано у формі запитань і відповідей щодо вірувань певної секти з тривалою медитацією над іменами Аллаха. Посередині тексту, після перерви в основному тексті (датованому на цей момент 1147 р. хіджри / 1734-35 рр. н. е.), який заміщено пізнішими додатками, є коротке пояснення начальників Курайшів, від Хашіма ібн Абд Манафа до Абу Таліба ібн Абд аль-Муталліба. Потім наведений елегійний (?) вірш про Шаха Мухаммада Джанфі (?) ібн Алі османською турецькою мовою (датований 1146 р. хіджри), за яким слідує дуа арабською мовою.
Далі йде таблиця днів різних місяців хіджри, присвоєних різним буквам абджадського алфавіту, датована 1103 р. хіджри (1691-92 рр. н. е). Після таблиці - оповідки османською турецькою мовою про пророків Ібрагіма та Якуба. У цьому місці раптово змінюється почерк, припиняється вокалізація, однак залишена розмітка натякає на продовження того самого тексту. Останні дві сторінки містять значну кількість графіті різних напрямків та почерків.
В змісті продовжується послідовність запитань і відповідей, а також бейітлерів (віршованих двовіршів), перш ніж закінчитися формально. Останні дві сторінки містять значну кількість графіті різних напрямків та почерків.
Фізичний опис: Текст скопійований нерівномірним шрифтом або, можливо, декількома руками, переважно у стилі насх. Вокалізація частіше в середині та в кінці документа. Приблизно на середині рукопису оригінальне копіювання припиняється й потім відновлюється на наступній сторінці іншою, але подібною рукою. Весь текст скопійовано чорним чорнилом, іноді з нерівномірним та розрідженим використанням червоного чорнила для заголовків, роздільників і надрядкових ліній. Текст спочатку розташований однією колонкою без рамок, а коли йдеться про вірші, поділяється на дві колонки лише для того, щоб повернутися до однієї колонки уже в прозовій формі. Кожна сторінка містить 19 рядків.
Переписувач рукопису невідомий. -
Lugat-ı Müntahab
Текст копіюється насихом чорним чорнилом із червоним кольором для заголовків і заголовків, роздільників і ліній. Його скомпільовано в один стовпець у текстовому полі з однією лінійкою, що містить 7 рядків перекладу арабською мовою та 7 рядків османсько-турецького перекладу. Іноді на полях сторінки додається окреме текстове поле, створене таким же способом і тією ж рукою, що й основне, з одним стовпцем додаткових арабських слів і перекладів османською мовою. Як основне, так і додаткові текстові поля чітко додано після тексту, оскільки вони часто мають неправильну форму, повторюють хід слів і відсутні на деяких сторінках. Деякі сторінки містять ключові слова. Лінія арабською мовою розташована горизонтально, з перекладом іноді нахиленим або вертикальним. Є значний паратекстуальний вміст і сильні водяні плями. Часом рукопис виправляли дуже грубо, шматки паперу прикріплювали до розривів (?) або дірок, закриваючи текст. На початку твору є єдиний, виключно вицвілий штамп.
Цей том містить перелік слів з арабської на османську турецьку. Текст організовано відповідно до першої літери кожного слова, а потім розділено відповідно до наступної літери. Арабська мова, пояснена в тексті, не є класичною арабською, оскільки багато визначених множин не збігаються з очікуваними для класичної мови, а велика кількість слів не знайдена в стандартних словниках класичної арабської мови. (Соціо?) лект ще належить ідентифікувати, і не ясно, чи дотримується писар власної інтерпретації фонології лекту, чи більш поширеної системи. Текст містить короткий колофон із датою копіювання та молитвою для мусульман і мусульманок. Також є частково розбірлива печатка на початку твору, яка вказує на те, що це власність Сейїта Ахмета, а також напис, який ідентифікує Хоча ес-Сейїт Ахмета Ефенді як людину, яка придбала його за 10 куруш у невстановлену дату.
Переписувач рукопису невідомий. -
Arabic-Ottoman Turkish dictionary
Текст скопійовано насхом для арабських рядків і сумішшю рика з дивані для міжрядкових османських турецьких перекладів, чорним чорнилом для основної частини та червоним для заголовків. Останні неузгоджені, іноді з’являються чорним чорнилом, можливо, замінюючи відсутні або вицвілі назви, написані іншою рукою. Текстові поля відсутні, але всюди є колонтитули. Кожна сторінка містить 7 арабських рядків та 7 рядків міжрядкового перекладу. Переклади здебільшого написані під кутом. Арабські слова іноді розділені великими чорними крапками. На початку тексту наявні затемнені або вицвілі печатки власності. Чимало доказів свідчить про пошкодження водою.
Цей том містить арабсько-османський турецький словник. Текст не було зіставлено із жодними копіями, знайденими в колекціях Британської бібліотеки.
Переписувач рукопису невідомий. -
Mecmua
Текст скопійований різними почерками вокалізованим і невокалізованим насхом та насталіком, подеколи трапляються елементи шрифту дивані. На деяких аркушах наявні червоні текстові поля, але вони є випадковими. На середині тому з’являються золоті текстові рамки. Текст здебільшого розміщений однією колонкою із змінною кількістю рядків на сторінці. Напис про право власності від Емірзаде Алі Різа Ефенді, датований 1110 р. хіджри (1698-99 рр. н. е.), знаходиться на початку роботи. У кінці тексту тому є значні пошкодження водою.
Цей том починається з персько-османського турецького словника, впорядкованого за літерами і розділеного на різні класи (іменники, дієслова тощо). Перські статті вокалізовані та написані чорним чорнилом із червоним, що використовується для міжрядкових перекладів османською турецькою мовою. Здається, що текст не є повним, оскільки починається без вступу, не має колофону. Далі кілька написів іншими руками, а потім новий османський турецький текст про пророка Мойсея та його поділ року на дванадцять місяців. Після цього йде перський перелік мудреців в Туркестані, а потім арабський та османський турецький тексти хвалебних виразів, за якими - перський текст про якості та характеристики пророка Мухаммеда, місцями з османським турецьким міжрядковим перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є "Tuḥfah-yi Hādī", поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османським турецьким перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є "Tuḥfah-yi Hādī", поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османським турецьким перекладом. Том повертається до персько-османського турецького словника, який має той самий стиль каліграфії, що й перший текст, але організований за іншими принципами (частини мови та алфавітний порядок) та містить дату копіювання 920 р. хіджри (1542-43 рр. н. е.), що, ймовірно, є датою оригінального твору, а не цієї копії. Це закінчення доповнюється пізнішим і менш елегантним копіюванням персько-османського турецького списку загальних виразів, який закінчується серією віршів, написаних іншою рукою, що виглядає як пізні доповнення. Після перерви слідує новий текст, можливо "Lugat-ı Naci". Текст містить численні пізніші примітки на полях, іноді не вистачає перекладу. Він часто заплямований через значні пошкодження водою. Завершальна частина закінчується раптово.
Переписувач рукопису невідомий. -
Київські глаголичні листки
Уривок з латинського місалу (Sacramentarium), інша назва – Київській місал. Писано трьома почерками. Містять читання з Послання апостола Павла до римлян (ХІІІ, 11-14; XIV, 1-4), молитву до Пресвятої Діви зі служби Благовіщенню, різні молитви з меси тощо. Одна з найдавніших пам’яток давньослов’янської писемності, має непересічне естетичне та лінгвістичне значення для світової культури.
Листки було подаровано Київській духовній академії її колишнім вихованцем архімандритом Антоніном Капустіним, керівником Руської православної місії в Єрусалимі, який знайшов їх в монастирі св. Катерини на Синаї. На оправі рукопису – дарчий напис о. Антоніна: "В библиотеку КДА. Иерусалим. 1872 г.".