Mecmua

Mecmua

Codex

Листування
Манускрипти
Рукопис

З колекції Омеляна Пріцака.

The text is copied in a mixture of hands in vocalized and unvocalized nesih and some nestalik; rare examples of divani script. It contains red textboxes on some folios, but these are sporadic, and gold textframes appear half-way through the volume. The text is mostly arranged in a single column with varying lines per page. An ownership inscription from Emirzade Ali Rıza Efendi, dated (1)110 AH (1698-99 CE) is found at the start of the work. There is a considerable water damage in the final text of the volume.
This volume begins with a Persian-Ottoman Turkish dictionary arranged by letter, and subdivided into various classes (nouns, verbs, etc.) each organized further by hareket (meftuhe, mazmume, meksure). The Persian entries are vocalized and in black ink with red used for Ottoman Turkish interlinear translations. The text appears to be imperfect, as it starts without an introduction (mukaddime) and goes directly into entries for baa, ending with yazīdan (el uzatmak), and no colophon. After are several inscriptions in other hands, followed by a new Ottoman Turkish text on the Prophet Moses and his division of the year into twelve months. After this comes of a Persian listing of the wise men (?; ahkām) of Ozqononugh (?) in Turkestan, and after this an Arabic and Ottoman Turkish text of laudatory expressions, after which is a Persian-language text on the qualities and characteristics of the Prophet Muhammad with Ottoman Turkish interlinear translation in places. The Persian text is entirely vocalized. The text following, copied in the same hand as the previous one, is the Tuḥfah-yi Hādī, a Persian-language poetical compilation with interlinear Ottoman Turkish translation. The Persian text is completely vocalized. The volume returns to a Persian-Ottoman Turkish dictionary that is in the same style of calligraphy as the first text, but that is organized according to different principles (parts of speech and alphabetical order), and that contains a date of copying of 920 AH (1542-43 CE), which is likely to be the date of the original work rather than this copy. This ending is supplemented by a later and less elegant copying of a Persian-Ottoman Turkish wordlist of common expressions, which ends in a series of poems in a different hand that appear to be late additions. A break is followed by a new text, possible the Lugat-ı Naci. It starts with an Arabic laudatory section and explanation of dedication of the text to Ahmet Paşa which is a Persian-Ottoman Turkish vocabulary organized according to grammatical constructs. It contains numerous later marginal notes. The text is occasionally lacking in translations and is often obscured by considerable water damage. It ends abrupt, with not hatime or colophon.

Текст скопійований різними почерками у вокалізованих і невокалізованих несіх і деяких несталиках; рідкісні зразки писемності дівані. Він містить червоні текстові поля на деяких фоліо, а золоті текстові рамки з’являються на півдорозі тому. Текст здебільшого розміщено в одній колонці з різними рядками на сторінці. Напис про право власності від Емірзаде Алі Різа Ефенді, датований (1)110 р. хіджри (1698-99 рр. н. е.), знаходиться на початку роботи. В остаточному тексті тома є значні пошкодження водою.
Цей том починається з персько-османського турецького словника, упорядкованого за буквами та поділеного на різні класи (іменники, дієслова тощо), кожен з яких упорядкований далі за ізле (мефтухе, мазмуме, мексуре). Записи перською мовою озвучені чорним чорнилом із червоним, що використовується для османсько-турецьких міжрядкових перекладів. Текст видається недосконалим, оскільки починається без вступу (mukaddime) і переходить безпосередньо до записів для baa, закінчуючись на yazīdan (el out), і без колофону. Далі кілька написів іншими руками, а потім новий османський турецький текст про пророка Мойсея та його поділ року на дванадцять місяців. Після цього йде перський перелік мудреців (?; ahkām) Озконону (?) в Туркестані, а після цього — арабський і турецький текст хвалебних виразів, після яких — текст перською мовою про якості та характеристики пророка Мухаммеда з османсько-турецьким міжрядковим перекладом місцями. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є Tuḥfah-yi Hādī, поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османсько-турецьким перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Том повертається до персько-османсько-турецького словника, який написаний у тому ж стилі каліграфії, що й перший текст, але організований за іншими принципами (частини мови та алфавітний порядок), і містить дату копіювання 920 р. хіджри. (1542-43 н. е.), що, ймовірно, є датою оригінального твору, а не цієї копії. Це закінчення доповнюється пізнішим і менш елегантним копіюванням персько-османського турецького списку загальних виразів, який закінчується серією віршів, написаних іншою рукою, що виглядає як пізні доповнення. Після перерви слідує новий текст, можливо Lugat-ı Naci. Він починається з арабської хвалебної частини та пояснення присвяти тексту Ахмету Паші, який є персько-османською турецькою лексикою, організованою відповідно до граматичних конструкцій. Він містить численні пізніші примітки на полях. У тексті іноді не вистачає перекладу, і він часто затьмарений через значні пошкодження водою. Воно закінчується раптово, не маючи ні хатіму, ні колофону.

[Mecmua] : [manuscript]. - [S. l., 15--?]. - [400] p.

text/pdf

AB-36