Перегляд елементів (загалом 1771)
Сортувати за:
-
Lugat-ı Halimi
Каліграфія насталік; чорне чорнило з червоними відмітками перехресних заголовків, підкреслень та червоними текстовими рамками; перські слова пишуться червоним кольором з їх відповідниками османською турецькою чорними чорнилами; маргіналії чорними чорнилами на численних сторінках; 270 сторінок, в основному без зазначення пагінації; значні пошкодження від води час від часу, що призводить до розмиття тексту на останніх сторінках рукопису. На сторінці 268 є буквений покажчик, що вказує на сторінки початку різних літер, написаних рожевими чорнилами у стилі рика.
Перський словник, який має пояснення османською турецькою мовою Лутфуллахом Ібн-і Абі Юсуфом ель-Халімі.
Переписувач: Abdulfakir Mehmet İbn-i Mustafa Vezlik (?) -
Lugat-ı İbn-i Ferişte
Арабсько-османський турецький римований словник, укладений Абдуллатифом Ібн-і Абдулмечітом на ім’я Феріштеоглу (помер бл. 879 р. хіджри / 1474-75 рр. н. е.). Починається з короткої прозової передмови.
Скопійовано великим, повністю вокалізованим насхом чорним чорнилом із червоним кольором для заголовків і роздільників. Текст організований одним стовпцем без текстових полів, з 9 рядками на сторінці на початку, за якими йдуть 5 рядків горизонтального тексту із вкрапленнями діагонального тексту. Текст раптово закінчується без продовження ключового слова на останній сторінці, що означає, що він неповний. Містить значні паратекстуальні елементи на початку тому різними руками й стилями, не всі з яких розбірливі.
Переписувач рукопису невідомий. -
Lugat-ı Müntahab
Текст копіюється насихом чорним чорнилом із червоним кольором для заголовків і заголовків, роздільників і ліній. Його скомпільовано в один стовпець у текстовому полі з однією лінійкою, що містить 7 рядків перекладу арабською мовою та 7 рядків османсько-турецького перекладу. Іноді на полях сторінки додається окреме текстове поле, створене таким же способом і тією ж рукою, що й основне, з одним стовпцем додаткових арабських слів і перекладів османською мовою. Як основне, так і додаткові текстові поля чітко додано після тексту, оскільки вони часто мають неправильну форму, повторюють хід слів і відсутні на деяких сторінках. Деякі сторінки містять ключові слова. Лінія арабською мовою розташована горизонтально, з перекладом іноді нахиленим або вертикальним. Є значний паратекстуальний вміст і сильні водяні плями. Часом рукопис виправляли дуже грубо, шматки паперу прикріплювали до розривів (?) або дірок, закриваючи текст. На початку твору є єдиний, виключно вицвілий штамп.
Цей том містить перелік слів з арабської на османську турецьку. Текст організовано відповідно до першої літери кожного слова, а потім розділено відповідно до наступної літери. Арабська мова, пояснена в тексті, не є класичною арабською, оскільки багато визначених множин не збігаються з очікуваними для класичної мови, а велика кількість слів не знайдена в стандартних словниках класичної арабської мови. (Соціо?) лект ще належить ідентифікувати, і не ясно, чи дотримується писар власної інтерпретації фонології лекту, чи більш поширеної системи. Текст містить короткий колофон із датою копіювання та молитвою для мусульман і мусульманок. Також є частково розбірлива печатка на початку твору, яка вказує на те, що це власність Сейїта Ахмета, а також напис, який ідентифікує Хоча ес-Сейїт Ахмета Ефенді як людину, яка придбала його за 10 куруш у невстановлену дату.
Переписувач рукопису невідомий. -
Lugat-ı Nimetullah bi Farisi
Фізичний опис: Текст скопійований доволі рівним насталіком. Основний текст чорнилом, з заголовками, роздільниками та надрядковими лініями червоним кольором, а також червоний колір використовується для кінцевої текстової рамки та іноді в маргіналіях. Текст розташований в одній колонці, більшість без текстових рамок, хоча на останній сторінці основного тексту є намальований прямокутник та трикутник навколо колофону з підсвічуванням чорним і червоним кольорами; 21 рядок на сторінці. Надрядкові лінії вказують на перські слова і фрази як у основному тексті, так і в маргіналіях.
Цей рукопис - це персько-османський словник Німетуллаха ібн-і Ахмеда ібн-і Каді Мубарек ер-Румі (помер 969 р. за хіджри / 1561-2 р. н.е), відомого як Соф'ялі Німетуллах Ефенді. Німетуллах народився у Софії і здобув певну репутацію як емалювальник. З перською поезією та літературою познайомився після переїзду до Стамбула та вступу до Накшбендійського тарікату. Після цього він вирішив поділитися своїми знаннями через цей персько-османський словник, роботу над яким було завершено в 947 р. хіджри (1541 р. н. е). Ймовірно, він зробив це «зі спонуканням та за допомогою» відомого шейхуль-іслама Кемальпашазаде (помер 940 р. за хіджри / 1533 р. н.е) (Бертельс, 'Niʿmat Allāh').
Текст поділяється на три частини: дієслова в алфавітному порядку; правила перської граматики з поясненнями перською мовою; іменники в алфавітному порядку. Тут слова розташовані відповідно до їхньої початкової літери, а всередині вони поділені на три розділи залежно від початкової голосної в слові. Поетичні цитати переважно взяті з перського глосарію Шемс-і Фахрі, складеного в 745 р. за хіджри (1344-45 р. н.е) із назвою Міяр-і Джамалі. Німетуллах використав принаймні п'ять інших джерел, а також надав значну кількість власного матеріалу. З цих додатків нотатки про діалекти та його етнографічні спостереження є великою цінністю (див. Бертельс, 'Niʿmat Allāh'). В кінці основного тексту є перелік чисел перською мовою, за яким слідує серія нотаток на цій мові.
-
-
Majmū’ah
Скопійовано насталіком чорним чорнилом із червоними заголовками й червоними контурами. Текст поділено на дві колонки по 15 рядків у кожній, подеколи він розміщений в одній центральній колонці. Тексти арабською мовою повністю вокалізовані, а тексти турецькою й перською – ні. Коротка примітка на початку тому датована 1168 р. хіджри (1755 р. н. е.).
Збірка поезії трьома мовами: арабською, включно з авторами Ка’бом ібн Зухайром і Абдулом Кадіром аль-Джілані (тут аль-Гілані); османською турецькою, зокрема автори Латіфі, Кемалпашазаде, Бакі, Ях’я та інші; перською. Наявні значні примітки на полях османською турецькою мовою.
Переписувач рукопису невідомий. -
-
-
-
Mecmua
Текст скопійований різними почерками вокалізованим і невокалізованим насхом та насталіком, подеколи трапляються елементи шрифту дивані. На деяких аркушах наявні червоні текстові поля, але вони є випадковими. На середині тому з’являються золоті текстові рамки. Текст здебільшого розміщений однією колонкою із змінною кількістю рядків на сторінці. Напис про право власності від Емірзаде Алі Різа Ефенді, датований 1110 р. хіджри (1698-99 рр. н. е.), знаходиться на початку роботи. У кінці тексту тому є значні пошкодження водою.
Цей том починається з персько-османського турецького словника, впорядкованого за літерами і розділеного на різні класи (іменники, дієслова тощо). Перські статті вокалізовані та написані чорним чорнилом із червоним, що використовується для міжрядкових перекладів османською турецькою мовою. Здається, що текст не є повним, оскільки починається без вступу, не має колофону. Далі кілька написів іншими руками, а потім новий османський турецький текст про пророка Мойсея та його поділ року на дванадцять місяців. Після цього йде перський перелік мудреців в Туркестані, а потім арабський та османський турецький тексти хвалебних виразів, за якими - перський текст про якості та характеристики пророка Мухаммеда, місцями з османським турецьким міжрядковим перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є "Tuḥfah-yi Hādī", поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османським турецьким перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є "Tuḥfah-yi Hādī", поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османським турецьким перекладом. Том повертається до персько-османського турецького словника, який має той самий стиль каліграфії, що й перший текст, але організований за іншими принципами (частини мови та алфавітний порядок) та містить дату копіювання 920 р. хіджри (1542-43 рр. н. е.), що, ймовірно, є датою оригінального твору, а не цієї копії. Це закінчення доповнюється пізнішим і менш елегантним копіюванням персько-османського турецького списку загальних виразів, який закінчується серією віршів, написаних іншою рукою, що виглядає як пізні доповнення. Після перерви слідує новий текст, можливо "Lugat-ı Naci". Текст містить численні пізніші примітки на полях, іноді не вистачає перекладу. Він часто заплямований через значні пошкодження водою. Завершальна частина закінчується раптово.
Переписувач рукопису невідомий. -
-
Nazihatu’l-muslimîn
Скопійовано повністю вокалізованим насхом чорним чорнилом із червоними текстовими полями, заголовками розділів, розділовими круглими лініями та іноді вицвілими накладками. Текст міститься в одній колонці з 19 рядків. Оригінальні арабські цитати (повністю вокалізовані) виділено чорним. Пагінація була додана пізніше олівцем арабськими цифрами. Наприкінці твору можна знайти незрозумілу печатку власності чи вакфіє.
Цей текст є османським турецьким коментарем до "Vasiyet of Birgivi" - книги релігійного навчання. Є значний паратекстовий матеріал, який іноді розширює текст, виправляє його, а також пояснює примітки чи коментарі. Написані олівцем примітки латинським шрифтом, яких більше в другій половині твору, очевидно, є транскрипцією тексту.
Над написом 1170 р. хіджри (1757 р. н. е.) є дата 970 р. хіджри (1562-63 рр. н. е.), яка, ймовірно, стосується оригінального тексту, з якого скопійовано поточний.