Перегляд елементів (загалом 51)
Сортувати за:
-
Yusuf Züleyha min Tanzim-i Hamdi
Текст скопійовано невокалізованим насхом, причому вокалізація з’являється лише на початку та для розділів неосманською мовою. Його копіювали чорним чорнилом, а заголовки використовували червоним. Він не містить текстових полів, але розділений на дві колонки, по 13 рядків на сторінці. Є значні докази пошкоджень від води та інших пошкоджень, а також вклеєні ремонтні частини, скопійовані іншою рукою. Ближче до кінця роботи якість паперу змінюється, і здається, що текст міг бути скопійований іншою рукою, дотримуючись тієї ж структури, що й вище. На початку та в кінці є випадкові примітки на полях і значні графіті.
Рукопис містить османську турецьку історію про Юсуфа та Зюлейху, переказану Джамі та перефразовану у віршах Хамді. Хамдулла, чиїм махласом був Хамді, був молодшим сином знаменитого шейха Ак Шемседдіна. Він жив за Баязита II і помер у 909 р. хіджри (1503-04 н. е.). Його «Юсуф і Зюлейха», один із найпопулярніших у корпусі османсько-турецького месневіла, спочатку був присвячений Баязиту, але поет, побачивши, що воно не зустріло очікуваного визнання, згодом приховав цю присвяту. Окрім цієї поеми, він залишив, згідно з Кіналізаде та Шакайком, Лейлу Мекнун, поему Мевлід під назвою «Мевлід-і чісмані ве меврід-і чані» (або мевлід-і рухані) та Кияфетнаме. Том містить оригінальний колофон, який датує твір 897 роком хіджри (1492-93 рр. н. е.), а також другий колофон із проханням благословення «читача, письменника та слухача» цього тексту та ідентифікацією переписувача поточної редакції, як Бехрам Бей ес-Сібах. Роботу було завершено 1001 р. хіджри (1593 р. н. е.). -
Zenanname, Hubanname, and Çenginame
Текст скопійований насталіком чорним чорнилом із заголовками червоним. Він упорядкований у дві колонки зі спільними заголовками й колофонами, оточеними золотими текстовими полями з подвійною лінією, що містять 17 рядків тексту з ключовими словами на окремих сторінках. Робота в неправильній палітурці, тому її може бути браковано.
Цей том містить: "Zenanname" Ендеруні Фазіл Бея - месневі, що описує достоїнства та вади жінок різних народів світу; "Hubanname" - месневі, що описує достоїнства та недоліки молодих людей світу; і його "Çenginame" - месневі, що описує переваги та недоліки танцюристів (çengiler) Стамбула. Усі три тексти османською турецькою мовою. Значна частина тексту має женоненависницький і расистський характер. Текст містить три дуже схожі колофони, жоден із яких не містить точної дати копіювання.
Переписувач рукопису невідомий. -
Доктринальні настанови та історії пророків
Рукопис розпочинається арабським поясненням важливих аспектів ісламської практики, за яким іде продовження османською турецькою мовою тієї самої теми або переклад тексту. Багато тексту організовано у формі запитань і відповідей щодо вірувань певної секти з тривалою медитацією над іменами Аллаха. Посередині тексту, після перерви в основному тексті (датованому на цей момент 1147 р. хіджри / 1734-35 рр. н. е.), який заміщено пізнішими додатками, є коротке пояснення начальників Курайшів, від Хашіма ібн Абд Манафа до Абу Таліба ібн Абд аль-Муталліба. Потім наведений елегійний (?) вірш про Шаха Мухаммада Джанфі (?) ібн Алі османською турецькою мовою (датований 1146 р. хіджри), за яким слідує дуа арабською мовою.
Далі йде таблиця днів різних місяців хіджри, присвоєних різним буквам абджадського алфавіту, датована 1103 р. хіджри (1691-92 рр. н. е). Після таблиці - оповідки османською турецькою мовою про пророків Ібрагіма та Якуба. У цьому місці раптово змінюється почерк, припиняється вокалізація, однак залишена розмітка натякає на продовження того самого тексту. Останні дві сторінки містять значну кількість графіті різних напрямків та почерків.
В змісті продовжується послідовність запитань і відповідей, а також бейітлерів (віршованих двовіршів), перш ніж закінчитися формально. Останні дві сторінки містять значну кількість графіті різних напрямків та почерків.
Фізичний опис: Текст скопійований нерівномірним шрифтом або, можливо, декількома руками, переважно у стилі насх. Вокалізація частіше в середині та в кінці документа. Приблизно на середині рукопису оригінальне копіювання припиняється й потім відновлюється на наступній сторінці іншою, але подібною рукою. Весь текст скопійовано чорним чорнилом, іноді з нерівномірним та розрідженим використанням червоного чорнила для заголовків, роздільників і надрядкових ліній. Текст спочатку розташований однією колонкою без рамок, а коли йдеться про вірші, поділяється на дві колонки лише для того, щоб повернутися до однієї колонки уже в прозовій формі. Кожна сторінка містить 19 рядків.
Переписувач рукопису невідомий. -
Збірка віршів османською турецькою мовою
Переписувач рукопису невідомий.
Рукописна збірка віршів османською турецькою мовою. -
Збірник аскетичний. 80-90-і роки XIV ст.
В оправі. Без початку та кінця. Мова: церковнослов'янська (серб. ред.). Письмо: півустав ост. чв. XIV ст., різних типів і розмірів, з легким нахилом управо. -
Киев и Университет Св. Владимира при Императоре Николае I. 1825-1855
Киев и Университет Св. Владимира при Императоре Николае I. 1825-1855 / ред. Ф. Фортинский. – Киев: издание университета Св. Владимира, 1896. – 100 с. : 16 светопечатями и 2 цинкографиями; 6*.
Опис подано сучасною орфографією.
Видання високої якості з фотоілюстраціями. Текст кожної сторінки вміщено у кольорову рамку, що створена за допомогою рослинного та стрічкового елементів. Над верхньою частиною рамки міститься герб Російської Імперії. Над нижньою - зображення Св. Володимира. Видання містить матеріали з історії Києва до правління імператора Миколи І та за часів його царювання: про стан народної освіти, заклади та відкриття університету, опис губерній київського навчального округу.
-
Київські глаголичні листки
Уривок з латинського місалу (Sacramentarium), інша назва – Київській місал. Писано трьома почерками. Містять читання з Послання апостола Павла до римлян (ХІІІ, 11-14; XIV, 1-4), молитву до Пресвятої Діви зі служби Благовіщенню, різні молитви з меси тощо. Одна з найдавніших пам’яток давньослов’янської писемності, має непересічне естетичне та лінгвістичне значення для світової культури.
Листки було подаровано Київській духовній академії її колишнім вихованцем архімандритом Антоніном Капустіним, керівником Руської православної місії в Єрусалимі, який знайшов їх в монастирі св. Катерини на Синаї. На оправі рукопису – дарчий напис о. Антоніна: "В библиотеку КДА. Иерусалим. 1872 г.". -
Кіевская академія въ первой половинѣ XVIII столѣтія
У дослідженні зібрано багатий фактичний матеріал, висвітлено роль Академії в протидії полонізації та окатоличенню України, подано відомості про її організаційну структуру і навчальні програми, проаналізовано окремі курси - поетики, риторики, філософії, богослов’я, вказано викладачів кожної дисципліни із зазначенням рукописних підручників. -
Кіевская академія съ половины XVIII вѣка до преобразованія ея въ 1819 году
Из журн. "Труды Киевской Духовной Академии" за 1897 г.
Библиогр. в подстроч. примеч.
Опис подано сучасною орфографією.
Автор сочинения В. Серебрянников раскрывает жизнь академии с трех главных ее сторон. В книге раскрываются: система академического управления, списки начальников и наставников, бывших ее непосредственными руководителями; хозяйственная часть академии, где говорится о средствах академии, академических зданиях, содержании учителей и учеников; сведения об учебном курсе, внеклассных занятиях учеников и учителей, о библиотеке, приеме, курсе и судьбах учеников. В заключении говорится о причинах упадка академии и участии ее в преобразовании духовных училищ при императоре Александре І. -
Ліствиця Іоана Синайського
Ліствиця Іоана Синайського : з доповненням. кін. 60-х - поч. 70-х років XIV ст.
261 арк.
Мова: церковнослов'янська (болг. ред.). Рукопис реставровано в ХІХ ст. Письмо: півустав південно-слов'янський, болгарський. -
Октоїх, гласи 5-8 . XIV ст.
Без кінця. Мова: церковнослов'янська (болг. ред.). Рукопис реставровано в 20-30-х роках XVI ст. Письмо: півустав південнослов'янський, болгарський, ост. чв. XІV ст., великий, із легким нахилом уліво, одного почерку, та др. чв. XVІ ст., середній, із легким нахилом уліво, одного почерку. Оздоблення. Заставка балканського типу. Заголовки статей, деякі з елементами простої в'язі, ініціали великі тонкі та заголовні літери кіноварні. Оправа 20-30-х років XVІ ст., частково поновлювалася й пізніше. Дошки з жолобками в шкірі з тисненням.
Ч. 1. - XIV ст.
Ч. 2. - XVI ст.
-
Подорож патріарха Макарія. Фрагмент Київського списку
Один аркуш, написаний невокалізованим несіхом, організований в один стовпець без текстових полів. Сторінка містить 21 рядок тексту. Є деякі докази плямистості водою. У верхній частині аркуша текст кирилицею «А. Крімсакого» та додано заголовок українською мовою, що ідентифікує текст.
Цей аркуш є фрагментом більшого арабомовного тексту, який описує подорожі патріарха Макарія, можливо, Макарія III Ібн аз-Заїма (помер 1672 р. н. е.), і, можливо, його сина Павла з Алеппо, він же Павла Заїма ( 1627-1669 н.е.). У цьому уривку автор розповідає про подорож на човні з Чорного моря через Босфор до Середземного моря, де мандрівники зіткнулися з високими хвилями, що викликало у них великий страх. Зрештою вони увійшли в річку чи гирло, де побачили гори та насолодилися спокійнішими водами.
Рукопис із приватної колекції А. Кримського, позначений особистим підписом власника та печаткою. Для рукопису використано папір "верже", має філіграні, текст написаний чорним та червоним чорнилом.