Перегляд елементів (загалом 6)
Сортувати за:
-
Mecmua
Текст скопійований різними почерками вокалізованим і невокалізованим насхом та насталіком, подеколи трапляються елементи шрифту дивані. На деяких аркушах наявні червоні текстові поля, але вони є випадковими. На середині тому з’являються золоті текстові рамки. Текст здебільшого розміщений однією колонкою із змінною кількістю рядків на сторінці. Напис про право власності від Емірзаде Алі Різа Ефенді, датований 1110 р. хіджри (1698-99 рр. н. е.), знаходиться на початку роботи. У кінці тексту тому є значні пошкодження водою.
Цей том починається з персько-османського турецького словника, впорядкованого за літерами і розділеного на різні класи (іменники, дієслова тощо). Перські статті вокалізовані та написані чорним чорнилом із червоним, що використовується для міжрядкових перекладів османською турецькою мовою. Здається, що текст не є повним, оскільки починається без вступу, не має колофону. Далі кілька написів іншими руками, а потім новий османський турецький текст про пророка Мойсея та його поділ року на дванадцять місяців. Після цього йде перський перелік мудреців в Туркестані, а потім арабський та османський турецький тексти хвалебних виразів, за якими - перський текст про якості та характеристики пророка Мухаммеда, місцями з османським турецьким міжрядковим перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є "Tuḥfah-yi Hādī", поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османським турецьким перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є "Tuḥfah-yi Hādī", поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османським турецьким перекладом. Том повертається до персько-османського турецького словника, який має той самий стиль каліграфії, що й перший текст, але організований за іншими принципами (частини мови та алфавітний порядок) та містить дату копіювання 920 р. хіджри (1542-43 рр. н. е.), що, ймовірно, є датою оригінального твору, а не цієї копії. Це закінчення доповнюється пізнішим і менш елегантним копіюванням персько-османського турецького списку загальних виразів, який закінчується серією віршів, написаних іншою рукою, що виглядає як пізні доповнення. Після перерви слідує новий текст, можливо "Lugat-ı Naci". Текст містить численні пізніші примітки на полях, іноді не вистачає перекладу. Він часто заплямований через значні пошкодження водою. Завершальна частина закінчується раптово.
Переписувач рукопису невідомий. -
Gulistān
Скопійовано насхом, іноді вокалізованим, двома різними руками. Основний текст написаний чорним чорнилом; ключові слова, контури та заголовки - червоним чорнилом. Раніше рукопис був пошкоджений водяними плямами, тому велика кількість фоліо оригінального тексту була втрачена. Вони були замінені пізніше (1209 р. хіджри), що призвело до двох різних організацій тексту. Оригінал містить текст в одній колонці, без текстових полів, з 9 основними рядками тексту перською мовою та 9 відповідними рядками міжрядкового османського турецького перекладу. У деяких пізніших оригінальних фоліо переклад відсутній. Нові доповнення містять 19 рядків тексту, але без міжрядкового перекладу. Є маргіналії, можливо, в рукописі оригінального тексту, по всьому оригінальному фоліо, та 18 сторінок непов’язаного тексту, написаного трьома чи більше особами, у кінці тому.
Цей том містить перськомовний текст "Ґулістану" Сааді, одного з найвидатніших віршів середньовічної перської літератури, разом із міжрядковим перекладом твору османською турецькою мовою. Міжрядковий переклад не знайдено в нещодавно доданих фоліо. Наприкінці твору є одна сторінка поетичних цитат, а потім 17 сторінок початку персько-османського турецького словника, очевидно, не пов’язаного з "Ґулістаном" Сааді.
Переписувач Сулейман Ібн-і Абдулла ель-Ісмаїлі. -
Diwan-i Hayyali Efendi
Тексту передують вірші, написані «редактором» (С. 3-4). Диван розпочинається на С. 5 і закінчується на С. 122 без колофону. Скопійовано насталіком чорним чорнилом для основного тексту із заголовками червоним чорнилом і чорними текстовими полями (лише С. 5-6). Текст у дві колонки на кожній сторінці, по 13 рядків на сторінці. Вірші перед і після основного тексту написані під кутом. Значні пошкодження водою на внутрішній стороні сторінок (поруч із корінцем роботи) стерли частину тексту.
Перськомовна поезія поета Хаялі Ефенді. До і після Дивану трапляються вірші перською й османською турецькою мовами, приписувані Сабіту Ефенді.
Переписувач рукопису невідомий.
-
Gulistān
Основний текст скопійовано насхом із міжрядковим перекладом і деякими маргіналіями насталіком (окремі сиякатським шрифтом) чорним чорнилом, тоді як заголовки й ключові слова подано червоним. Текстові поля червоного кольору розташовані на початку основного тексту, які далі спадають і за якими йде текст без рамки на фоліо, що містить різну кількість рядків перського тексту. Серед різних приміток на полях і графіті на початку тому наявні написи про право власності з 11 століття хіджри (18-19 століття н. е.), а також кілька власних печаток, на деяких з яких є частково затемнений рік 13 століття хіджри (19-поч. 20 століття н. е.).
Том містить перськомовний текст «Ґулістану» Сааді разом із підрядковим перекладом твору османською турецькою мовою. На початку та в кінці тому, а також по всьому тексту також є значна кількість маргіналій арабською, турецькою та перською мовами.
Переписувач рукопису невідомий. -
Bustān
Скопійовано стилем рика чорним чорнилом у дві колонки по всій частині, із заголовками червоним чорнилом в обидвох колонках. Без текстових полів, по 19 рядків на сторінці. Є маргіналії, деякі містять вірші інших поетів. Текст закінчується раптово та є недосконалим, оскільки остання сторінка містить слово, що не збігається з початком тексту на наступній сторінці.
Перськомовна поема знаменитого Сааді, присвячена салгуридському атабегу Сааду I або Сааду II.
Переписувач рукопису невідомий. -
Linguarum orientalium turcicæ, arabicæ, persicæ institutiones, seu, Grammatica turcica
The text was printed with movable-type Roman script, supplemented with Italic characters for emphasis, with the usage of European-produced Arabic and Hebrew movable-type characters when necessary. Black ink is used throughout, with red present on the title page only. Capitals, section headings and the end of sections contain decorative elements, with the section headings justified centrally.
A combined grammar of the Ottoman Turkish, Persian, and Arabic languages, explained in Latin, with a heavy emphasis on the practical usage of morphological and syntactical structures. The text begins with a preamble describing the origin and functioning of the Arabic script, with comparisons established between it and the Hebrew abjad. The title page contains the stamp of the Prof. O. Pritsak Research Library.