Перегляд елементів (загалом 8)
Сортувати за:
-
Majmū’ah
Скопійовано насталіком чорним чорнилом із червоними заголовками й червоними контурами. Текст поділено на дві колонки по 15 рядків у кожній, подеколи він розміщений в одній центральній колонці. Тексти арабською мовою повністю вокалізовані, а тексти турецькою й перською – ні. Коротка примітка на початку тому датована 1168 р. хіджри (1755 р. н. е.).
Збірка поезії трьома мовами: арабською, включно з авторами Ка’бом ібн Зухайром і Абдулом Кадіром аль-Джілані (тут аль-Гілані); османською турецькою, зокрема автори Латіфі, Кемалпашазаде, Бакі, Ях’я та інші; перською. Наявні значні примітки на полях османською турецькою мовою.
Переписувач рукопису невідомий. -
Lugat-ı Ferişteoğlu
Скопійовано вокалізованим насхом з основним текстом чорним чорнилом і червоним для заголовків, контурів і розділювачів. Текст уміщено одним стовпцем усередині червоних текстових полів з однією лінією по 9 рядків на сторінку разом із заголовками. На сторінках наявні ключові слова.
Арабсько-османський турецький римований словник, укладений Абдуллатифом Ібн-і Абдулмечітом на ім’я Феріштеоглу (помер бл. 879 р. хіджри / 1474-75 рр. н. е.). Починається з короткої прозової передмови. По всьому тексту є випадкові примітки на полях, що виглядають як доповнення до оригінальної праці, і дві розмазані печатки на початку - під написом, що ідентифікує це як власність ес-Сейїт ель-Умд Раміза (?).
Переписувач рукопису невідомий. -
Lugat-ı İbn-i Ferişte
Арабсько-османський турецький римований словник, укладений Абдуллатифом Ібн-і Абдулмечітом на ім’я Феріштеоглу (помер бл. 879 р. хіджри / 1474-75 рр. н. е.). Починається з короткої прозової передмови.
Скопійовано великим, повністю вокалізованим насхом чорним чорнилом із червоним кольором для заголовків і роздільників. Текст організований одним стовпцем без текстових полів, з 9 рядками на сторінці на початку, за якими йдуть 5 рядків горизонтального тексту із вкрапленнями діагонального тексту. Текст раптово закінчується без продовження ключового слова на останній сторінці, що означає, що він неповний. Містить значні паратекстуальні елементи на початку тому різними руками й стилями, не всі з яких розбірливі.
Переписувач рукопису невідомий. -
-
Genealogies of Eurasian dynasties
Текст скопійовано насхом. На початку роботи є матриці імен, із червоними контурами, чорним чорнилом; дати правління (?) - знизу червоним чорнилом. Далі в тексті розташовані генеалогічні схеми у вигляді кіл, у яких імена з’єднані між собою червоними лініями. Кола вибиті (?) чорним, коричневим або жовтим чорнилом, імена написані чорним чорнилом, лінії наведено червоним. Пізніше додані дати олівцем. Далі в тексті є намальовані від руки доповнення до генеалогічних схем фіолетовим чорнилом, що вказують на пізнішу редакцію тексту. Ближче до кінця тому наявні дві нотатки шрифтом рика, принаймні одна з яких, здається, була написана олівцем. Цілком імовірно, що генеалогічні схеми мали бути розкладені безперервно для читання.
Генеалогії різних династій Євразії, зокрема Чингісидів, ханів Криму та Османів, упорядковані в таблиці та діаграми. На діаграмі показано зв’язки від Адама до османських султанів, з останнім султаном у штампованому колі IV. Мехмет (1687-91 рр. н. е.). Пізніша рука додала II. Сулейман, II. Ахмет, II. Мустафа, III. Ахмет, І. Махмуд (1730-54 рр. н. е.). Інша рука додала, не з’єднуючи її з попереднім колом, III. Осман, III. Мустафа та І. (Абдул)хаміт, III. Селім, IV. Мустафа, II. Махмуд і Абдулмечіт (правління 1839-61 рр. н. е.). Остання рука додала Абдулазіза, В. Мурата та II. Абдульхаміт (правління 1876-1909 рр. н. е.). У передостанній примітці подано імена трьох осіб, які створили та редагували текст тому, а також дати (?), коли вони це зробили. Остання примітка пропонує молитву за читачів (?) тексту.
Переписувач: Mehmet Emin Efendi İbn-i Ömer Efendi Sercerrahi (?); El-Ağa Süvari Muharrareti Ref’at Efendi (1264 AH) (?); Tevfik Efendi (1267 AH) (?) -
Подорож патріарха Макарія. Фрагмент Київського списку
Один аркуш, написаний невокалізованим несіхом, організований в один стовпець без текстових полів. Сторінка містить 21 рядок тексту. Є деякі докази плямистості водою. У верхній частині аркуша текст кирилицею «А. Крімсакого» та додано заголовок українською мовою, що ідентифікує текст.
Цей аркуш є фрагментом більшого арабомовного тексту, який описує подорожі патріарха Макарія, можливо, Макарія III Ібн аз-Заїма (помер 1672 р. н. е.), і, можливо, його сина Павла з Алеппо, він же Павла Заїма ( 1627-1669 н.е.). У цьому уривку автор розповідає про подорож на човні з Чорного моря через Босфор до Середземного моря, де мандрівники зіткнулися з високими хвилями, що викликало у них великий страх. Зрештою вони увійшли в річку чи гирло, де побачили гори та насолодилися спокійнішими водами.
Рукопис із приватної колекції А. Кримського, позначений особистим підписом власника та печаткою. Для рукопису використано папір "верже", має філіграні, текст написаний чорним та червоним чорнилом. -
De geographia universali : hortulus cultissimus, mire orbis regiones, prouincias, insulas, vrbes, earumq. dimensiones & orizonta describens
Printed volume in black ink with considerable Arabic and Latin marginalia along the page gutters in Arabic in black ink as well. Some marginalia are cross-references with hand-written pagination found at the bottom of the pages. The text is double-boxed in a black frame of a thin and thick line with floral illumination on each side. Titles are in a larger font and centred in the middle of the text. A printed colophon is found on page 324 closing the end of the tenth section.
This is an abridgement of the Nuzhat al-mushtāqq by al-Idrīsī containing a compendium of Arab and Islamic knowledge about geography, natural history and climate.
-
Linguarum orientalium turcicæ, arabicæ, persicæ institutiones, seu, Grammatica turcica
The text was printed with movable-type Roman script, supplemented with Italic characters for emphasis, with the usage of European-produced Arabic and Hebrew movable-type characters when necessary. Black ink is used throughout, with red present on the title page only. Capitals, section headings and the end of sections contain decorative elements, with the section headings justified centrally.
A combined grammar of the Ottoman Turkish, Persian, and Arabic languages, explained in Latin, with a heavy emphasis on the practical usage of morphological and syntactical structures. The text begins with a preamble describing the origin and functioning of the Arabic script, with comparisons established between it and the Hebrew abjad. The title page contains the stamp of the Prof. O. Pritsak Research Library.