Из журн. "Труды Киевской Духовной Академии" за 1897 г.
Библиогр. в подстроч. примеч.
Опис подано сучасною орфографією.
Автор сочинения В. Серебрянников раскрывает жизнь академии с трех главных ее сторон. В книге раскрываются: система академического управления, списки начальников и наставников, бывших ее непосредственными руководителями; хозяйственная часть академии, где говорится о средствах академии, академических зданиях, содержании учителей и учеников; сведения об учебном курсе, внеклассных занятиях учеников и учителей, о библиотеке, приеме, курсе и судьбах учеников. В заключении говорится о причинах упадка академии и участии ее в преобразовании духовных училищ при императоре Александре І.
У дослідженні зібрано багатий фактичний матеріал, висвітлено роль Академії в протидії полонізації та окатоличенню України, подано відомості про її організаційну структуру і навчальні програми, проаналізовано окремі курси - поетики, риторики, філософії, богослов’я, вказано викладачів кожної дисципліни із зазначенням рукописних підручників.
В оправі. Без початку та кінця. Мова: церковнослов'янська (серб. ред.). Письмо: півустав ост. чв. XIV ст., різних типів і розмірів, з легким нахилом управо.
Без кінця. Мова: церковнослов'янська (болг. ред.). Рукопис реставровано в 20-30-х роках XVI ст. Письмо: півустав південнослов'янський, болгарський, ост. чв. XІV ст., великий, із легким нахилом уліво, одного почерку, та др. чв. XVІ ст., середній, із легким нахилом уліво, одного почерку. Оздоблення. Заставка балканського типу. Заголовки статей, деякі з елементами простої в'язі, ініціали великі тонкі та заголовні літери кіноварні. Оправа 20-30-х років XVІ ст., частково поновлювалася й пізніше. Дошки з жолобками в шкірі з тисненням.
Ч. 1. - XIV ст.
Ч. 2. - XVI ст.
Ломоносов, Михаил Васильевич.
Полное Собранїе сочиненій Михайла Васильевича Ломоносова, : с приобщенїем жизни сочинителя и с прибавленїем многих его нигде еще не напечатанных творенїй / М. В. Ломоносов. – в Санктпетербурге: Иждивением Императорской Академии наук,, 1786–1787. – 695 с..
Картонна обкладинка коричневого кольору із золотим тисненням на форзаці. Гражданський шрифт.
Часть пятая. - 1786. - 244 с..
Часть шестая. - 1787. - 451 с..
Путеводитель. Киев и его окрестности с топографическим планом и видами Киева / уклад. Н. Тарановский. – Киев: Типография штаба Киевского военного округа, 1884. – 138 c.
Опис подано сучасною орфографією.
Т. 2 Печерская Лавра и к ней главнейшие пути через город Киев : прибавление к путеводителю "Киев и его окрестности" / уклад. Н. Тарановский. - 1883. - 179 с.
Книга містить опис давнього Києва, його церков, печер, урочищ, санітарного стану та благоустрою. Видання призначалося як для гостей міста, так і для місцевих мешканців, що бажають краще пізнати своє місто.
Тарановский, Н. (уклад.)
Киев и Университет Св. Владимира при Императоре Николае I. 1825-1855 / ред. Ф. Фортинский. – Киев: издание университета Св. Владимира, 1896. – 100 с. : 16 светопечатями и 2 цинкографиями; 6*.
Опис подано сучасною орфографією.
Видання високої якості з фотоілюстраціями. Текст кожної сторінки вміщено у кольорову рамку, що створена за допомогою рослинного та стрічкового елементів. Над верхньою частиною рамки міститься герб Російської Імперії. Над нижньою - зображення Св. Володимира. Видання містить матеріали з історії Києва до правління імператора Миколи І та за часів його царювання: про стан народної освіти, заклади та відкриття університету, опис губерній київського навчального округу.
I-е прибавление к путеводителю "Киев и его окрестности" : улицы, домовладельцы и номера их домов во всех восьми частях города Киева с его предместьями (по сведениям, собранным Киевской городской полицией) / уклад Н. Тарановский. – Киев: Тип. И. и А. Давиденко, собств. дом, 1882. – 137 с.; 12*.
Опис подано сучасною орфографією.
Книга складається з восьми розділів, заголовки яких відповідають назвам територіальних частин Києва. Кожен розділ вміщуює назви вулиць, прізвища власників будинків. На початку видання міститься алфавітний покажчик до розділів. Книга "кишенькового" розміру.
Уривок з латинського місалу (Sacramentarium), інша назва – Київській місал. Писано трьома почерками. Містять читання з Послання апостола Павла до римлян (ХІІІ, 11-14; XIV, 1-4), молитву до Пресвятої Діви зі служби Благовіщенню, різні молитви з меси тощо. Одна з найдавніших пам’яток давньослов’янської писемності, має непересічне естетичне та лінгвістичне значення для світової культури.
Листки було подаровано Київській духовній академії її колишнім вихованцем архімандритом Антоніном Капустіним, керівником Руської православної місії в Єрусалимі, який знайшов їх в монастирі св. Катерини на Синаї. На оправі рукопису – дарчий напис о. Антоніна: "В библиотеку КДА. Иерусалим. 1872 г.".
Текст скопійований різними почерками вокалізованим і невокалізованим насхом та насталіком, подеколи трапляються елементи шрифту дивані. На деяких аркушах наявні червоні текстові поля, але вони є випадковими. На середині тому з’являються золоті текстові рамки. Текст здебільшого розміщений однією колонкою із змінною кількістю рядків на сторінці. Напис про право власності від Емірзаде Алі Різа Ефенді, датований 1110 р. хіджри (1698-99 рр. н. е.), знаходиться на початку роботи. У кінці тексту тому є значні пошкодження водою.
Цей том починається з персько-османського турецького словника, впорядкованого за літерами і розділеного на різні класи (іменники, дієслова тощо). Перські статті вокалізовані та написані чорним чорнилом із червоним, що використовується для міжрядкових перекладів османською турецькою мовою. Здається, що текст не є повним, оскільки починається без вступу, не має колофону. Далі кілька написів іншими руками, а потім новий османський турецький текст про пророка Мойсея та його поділ року на дванадцять місяців. Після цього йде перський перелік мудреців в Туркестані, а потім арабський та османський турецький тексти хвалебних виразів, за якими - перський текст про якості та характеристики пророка Мухаммеда, місцями з османським турецьким міжрядковим перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є "Tuḥfah-yi Hādī", поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османським турецьким перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є "Tuḥfah-yi Hādī", поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османським турецьким перекладом. Том повертається до персько-османського турецького словника, який має той самий стиль каліграфії, що й перший текст, але організований за іншими принципами (частини мови та алфавітний порядок) та містить дату копіювання 920 р. хіджри (1542-43 рр. н. е.), що, ймовірно, є датою оригінального твору, а не цієї копії. Це закінчення доповнюється пізнішим і менш елегантним копіюванням персько-османського турецького списку загальних виразів, який закінчується серією віршів, написаних іншою рукою, що виглядає як пізні доповнення. Після перерви слідує новий текст, можливо "Lugat-ı Naci". Текст містить численні пізніші примітки на полях, іноді не вистачає перекладу. Він часто заплямований через значні пошкодження водою. Завершальна частина закінчується раптово.
Переписувач рукопису невідомий.
Скопійовано насхом, іноді вокалізованим, двома різними руками. Основний текст написаний чорним чорнилом; ключові слова, контури та заголовки - червоним чорнилом. Раніше рукопис був пошкоджений водяними плямами, тому велика кількість фоліо оригінального тексту була втрачена. Вони були замінені пізніше (1209 р. хіджри), що призвело до двох різних організацій тексту. Оригінал містить текст в одній колонці, без текстових полів, з 9 основними рядками тексту перською мовою та 9 відповідними рядками міжрядкового османського турецького перекладу. У деяких пізніших оригінальних фоліо переклад відсутній. Нові доповнення містять 19 рядків тексту, але без міжрядкового перекладу. Є маргіналії, можливо, в рукописі оригінального тексту, по всьому оригінальному фоліо, та 18 сторінок непов’язаного тексту, написаного трьома чи більше особами, у кінці тому.
Цей том містить перськомовний текст "Ґулістану" Сааді, одного з найвидатніших віршів середньовічної перської літератури, разом із міжрядковим перекладом твору османською турецькою мовою. Міжрядковий переклад не знайдено в нещодавно доданих фоліо. Наприкінці твору є одна сторінка поетичних цитат, а потім 17 сторінок початку персько-османського турецького словника, очевидно, не пов’язаного з "Ґулістаном" Сааді.
Переписувач Сулейман Ібн-і Абдулла ель-Ісмаїлі.
