Текст скопійовано насхом. На початку роботи є матриці імен, із червоними контурами, чорним чорнилом; дати правління (?) - знизу червоним чорнилом. Далі в тексті розташовані генеалогічні схеми у вигляді кіл, у яких імена з’єднані між собою червоними лініями. Кола вибиті (?) чорним, коричневим або жовтим чорнилом, імена написані чорним чорнилом, лінії наведено червоним. Пізніше додані дати олівцем. Далі в тексті є намальовані від руки доповнення до генеалогічних схем фіолетовим чорнилом, що вказують на пізнішу редакцію тексту. Ближче до кінця тому наявні дві нотатки шрифтом рика, принаймні одна з яких, здається, була написана олівцем. Цілком імовірно, що генеалогічні схеми мали бути розкладені безперервно для читання.
Генеалогії різних династій Євразії, зокрема Чингісидів, ханів Криму та Османів, упорядковані в таблиці та діаграми. На діаграмі показано зв’язки від Адама до османських султанів, з останнім султаном у штампованому колі IV. Мехмет (1687-91 рр. н. е.). Пізніша рука додала II. Сулейман, II. Ахмет, II. Мустафа, III. Ахмет, І. Махмуд (1730-54 рр. н. е.). Інша рука додала, не з’єднуючи її з попереднім колом, III. Осман, III. Мустафа та І. (Абдул)хаміт, III. Селім, IV. Мустафа, II. Махмуд і Абдулмечіт (правління 1839-61 рр. н. е.). Остання рука додала Абдулазіза, В. Мурата та II. Абдульхаміт (правління 1876-1909 рр. н. е.). У передостанній примітці подано імена трьох осіб, які створили та редагували текст тому, а також дати (?), коли вони це зробили. Остання примітка пропонує молитву за читачів (?) тексту.
Переписувач: Mehmet Emin Efendi İbn-i Ömer Efendi Sercerrahi (?); El-Ağa Süvari Muharrareti Ref’at Efendi (1264 AH) (?); Tevfik Efendi (1267 AH) (?)
Основний текст скопійовано насхом із міжрядковим перекладом і деякими маргіналіями насталіком (окремі сиякатським шрифтом) чорним чорнилом, тоді як заголовки й ключові слова подано червоним. Текстові поля червоного кольору розташовані на початку основного тексту, які далі спадають і за якими йде текст без рамки на фоліо, що містить різну кількість рядків перського тексту. Серед різних приміток на полях і графіті на початку тому наявні написи про право власності з 11 століття хіджри (18-19 століття н. е.), а також кілька власних печаток, на деяких з яких є частково затемнений рік 13 століття хіджри (19-поч. 20 століття н. е.).
Том містить перськомовний текст «Ґулістану» Сааді разом із підрядковим перекладом твору османською турецькою мовою. На початку та в кінці тому, а також по всьому тексту також є значна кількість маргіналій арабською, турецькою та перською мовами.
Переписувач рукопису невідомий.