Tefsir-i şerif li-Ebu’l-Leys bi lisan-i Türki

Назва

Tefsir-i şerif li-Ebu’l-Leys bi lisan-i Türki

Альтернативна назва

Abu al-Layth’s Turkish Language Tafsir

Священний коментар Абуль-Лейса мовою турецьких тюрків

Автор

Abū al-Layth al-Samarqandī

Meḥmed İbn-i İbrahim

Дата

1656

Опис

Текст скопійовано невокалізованим насхом, з вокалізацією для арабських цитат, чорним чорнилом; червоне використовується для заголовків, накладання арабських цитат і роздільників. Підкреслення чорним позначають імена та фрагменти нотаток османською турецькою мовою. Текст організовано в одну колонку, оточену червоним текстовим полем з однією лінією, із золотими текстовими полями для перших фоліо основного тексту. Кожна сторінка містить по 23 рядки, на парних сторінках наявні ключові слова. Том у хорошому стані з поодинокими випадками змазування або пошкодження тексту (водою).
Цей рукопис містить чотиритомну османську турецьку версію коментаря до Корану теолога, юрисконсульта та суфія з Трансоксанії Абу аль-Лейса аль-Самарканді (Ебу'л-Лейса Семерканді) (помер у 373 р. хіджри / 983 р. н. е.). Ебюль-Лейс був плідним письменником у багатьох галузях, і його твори користуються широкою популярністю до сьогодні. Тафсір Абу аль-Лейса спочатку був перекладений з арабської на давньоанатолійську турецьку Ахмедом-і Даєм (помер після 824 р. хіджри/1421 р. н. е.) як Tercüme-i Tefsir-i Ebü'l-Leys es-Semerkandi, а пізніше Ебу'л -Фазл Муса ібн-і Хачі Гусейн Ізнікі (помер 838 AH/1434-35 CE), який назвав свій переклад Enfesü'l-cevahir. Примірники Enfesü'l-cevahir Ізнікі часто приймають за Tercüme-i Tefsir-i Ebü'l-Leys es-Semerkandi Ахмеда Дая. Скорочену версію «Енфеса» Ізнікі створив Шехабеддін Ібн-і Арабша (помер у 854 р. хіджри/1450 р. н. е.). Ізнікі також підготував окремий переклад «Lübabü't-tevil» Алі ібн-і Мухаммеда ель-Хазіна (помер 741 AH/1341 CE). По всьому тексту є рідкісні анотації на полях османською турецькою мовою, з приміткою на полях на двох сторінках іншою рукою, розташованою в кінці розділу Сурат аль-Хашр (фоліо 361v). Том закінчується колофоном із зазначенням переписувача та дати завершення роботи, а також довгим списком осіб і груп, за яких читач повинен молитися, включаючи Падішах-і Іслам.

The text is copied in unvocalized nesih, with vocalization for Arabic quotes, in black ink, with red used for titles, headers, overlines of Arabic quotes, and dividers. Overlines in black signify names and passages of note in Ottoman Turkish. It is organized into a single column surrounded by a single-ruled red textbox, with gold-ruled textboxes for the first two folios of the main text. Each page contains 23 lines and alternate pages have catchwords. The volume is in good condition with rare occasions of smearing or (water-)damage to the text.
This volume contains the four-volume Ottoman Turkish version of the commentary on the Quran by the theologian, jurisconsult, and Sufi of Transoxania Abū al-Layth al-Samarqandī (Ebü’l-Leys Semerkandi) (died 373 AH/983 CE). Ebü’l-Leys was a prolific writer in a number of fields, and his works enjoy widespread renown up to the present day. Abū al-Layth’s Tafsīr was initially translated from Arabic into Old Anatolian Turkish by Ahmed-i Dai (died after 824 AH/1421 CE) as Tercüme-i Tefsir-i Ebü’l-Leys es-Semerkandi, and later by Ebü’l-Fazl Musa ibn-i Haccı Hüseyin İzniki (died 838 AH/1434-35 CE), who called his translation Enfesü’l-cevahir. Copies of İzniki’s Enfesü’l-cevahir are often mistaken for Ahmed-i Dai’s Tercüme-i Tefsir-i Ebü’l-Leys es-Semerkandi. A shortened version of İzniki’s Enfes was produced by Şehâbeddin İbn-i Arabşah (died 854 AH/1450-1 CE). İzniki also produced a separate translation of Ali ibn-i Muhammed el-Hâzin’s (died 741 AH/1341 CE) Lübabü’t-tevil. There is sparse marginal annotation in Ottoman Turkish throughout the text, with a two-page marginal note in a different hand found towards the end of the section on the Sūrat al-Ḥashr (folio 361v). The volume ends with a colophon providing the scribe and date of completion of the work, as well as a long list of individuals and groups for whom the reader should pray, including the Padişah-i İslam.

Місце зберігання

Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Тема

Коран
Богослов’я
Іслам
Рукописи

Бібліографічне посилання

Abū al-Layth al-Samarqandī. Tefsir-i şerif li-Ebu’l-Leys bi lisan-i Türki : [manuscript] / Abū al-Layth al-Samarqandī ; copyist Meḥmed İbn-i İbrahim. - [Istanbul?, 1655 (1066 AH)?]. - [5 parts]. - Part 1 -200 p., part 2 - 200 p., part 3 - 200 p., part 4 - 200 p., part 5 - 134 p.

Зв'язок

З колекції Омеляна Пріцака

Мова

Османська

Формат

text/pdf

Ідентифікатор

AB-45