Перегляд елементів (загалом 29)
Сортувати за:
-
Acaibü’l-mahlukat
Рукопис був неправильно переплетений, текст починається на стор. 111, а також колофон із датою 1155 хіджри () на стор. 110.
Основний текст чорним чорнилом із червоними ключовими словами та підкресленнями. Текст в одну колонку з 25 рядків без текстових полів. На початку та в кінці тома є значна кількість нотаток османською турецькою мовою, які написані не тією рукою, що й основний текст. Один із них на початку тексту датований 1196 роком хіджри (1781-82 рр. н. е.).
Турецький переклад Язиджіоглу Ахмеда Біджана (помер після 870 р. хіджри/1466 р. н. е.) «Аджа’іб аль-махлукат» арабської праці з географії та космографії Закарії ібн Мухаммада аль-Казвіні (помер 682 р. хіджри/1283 р. н. е.). Переклад Язиджіоглу Ахмеда Біджана був найвідомішим і, можливо, найбільш читаним твором такого роду. Роботу над ним завершив у Галліполі 857 р. хіджри (1453 р. н. е.). Він складається із сімнадцяти розділів і базується на перських перекладах, а не на арабському оригіналі аль-Казвіні.
Переписувач рукопису невідомий. -
Şerh-i kaside-yi Yunus Emre Misri Efendi
Текст скопійовано насхом чорним чорнилом, червоним - ключові слова, підкреслення й текстові рамки. Імовірно, цей елемент взято з більшого кодексу, оскільки він має номери сторінок від 39 по 51 у вигляді османських чисел. Текст не містить датованого колофону.
Пояснення змісту та структури "Оди" Юнуса Емре, написані наприкінці XIII ст. н. е.
Переписувач рукопису невідомий.
-
Збірка віршів османською турецькою мовою
Переписувач рукопису невідомий.
Рукописна збірка віршів османською турецькою мовою. -
Zenanname, Hubanname, and Çenginame
Текст скопійований насталіком чорним чорнилом із заголовками червоним. Він упорядкований у дві колонки зі спільними заголовками й колофонами, оточеними золотими текстовими полями з подвійною лінією, що містять 17 рядків тексту з ключовими словами на окремих сторінках. Робота в неправильній палітурці, тому її може бути браковано.
Цей том містить: "Zenanname" Ендеруні Фазіл Бея - месневі, що описує достоїнства та вади жінок різних народів світу; "Hubanname" - месневі, що описує достоїнства та недоліки молодих людей світу; і його "Çenginame" - месневі, що описує переваги та недоліки танцюристів (çengiler) Стамбула. Усі три тексти османською турецькою мовою. Значна частина тексту має женоненависницький і расистський характер. Текст містить три дуже схожі колофони, жоден із яких не містить точної дати копіювання.
Переписувач рукопису невідомий. -
Kitab Lugat-ı Nimetullah
На початку цього тому міститься персько-османський словник Ні‘метуллаха ібн-і Ахмеда ібн-і Каді Мубарека ер-Румі (помер 969 р. хіджри / 1561-62 рр. н. е.), відомого як Софіялі Ні‘метулла Ефенді. Остання чверть тому, здається, є граматикою перської мови, а не вичерпним словником, із розгорнутими поясненнями, наданими арабською, а не османською турецькою, і перекладами перських слів на османську турецьку. У тексті відсутній належний колофон, і тому складно визначити як точні тексти, вміщені до тому, так і дату їх копіювання. Наприкінці тексту є кілька коротких віршів, зокрема про шахи.
Написано/закінчено в місяці зі-ль-када року 960 гіджри.
Текст скопійовано переважно невокалізованим насхом із значними маргіналіями та паратекстуальним вмістом насталіком. Критичні компоненти тексту написано чорним чорнилом, у той час як сам словник містить перські слова чорним чорнилом, а османські турецькі переклади, підкреслення та пояснення - червоним чорнилом. Очевидно, на початку роботи була спроба створити текстові поля червоним чорнилом, але вони не були застосовані до решти тексту. В основній частині твору є 9 рядків перською мовою з 9 відповідними рядками османською мовою.
В останній чверті тому рука переписувача, а також організація тексту змінюються: більша частина тексту написана чорним чорнилом. Після кількох фоліо вигляд тексту знову змінюється: цього разу терміни заголовків у прозі висвітлені червоним чорнилом, а пояснення - чорним чорнилом із червоними контурами. На сторінці вміщено 27 рядків тексту, організованого одним стовпцем. У кінці тексту наявна частково вицвіла печатка власності Хасана Фехмі (?), знайдена на сторінці, очевидно, наклеєній поверх сторінки цього словника або іншого тексту.
Переписувач рукопису невідомий. -
Hilye-i saadet
Османська турецька поема, що описує зовнішній вигляд пророка Мухаммеда. Текст скопійовано насталіком чорним чорнилом, із червоними заголовками та золотими текстовими полями. Текст розміщено у дві колонки по 17 рядків у кожній. Іноді трапляються маргіналії перською мовою.
Переписувач рукопису невідомий. -
Osmanlıca Mecmuası
Текст переважно скопійовано насхом, а частини в кінці - дивані та рика. Чорне чорнило використано для основного тексту, а червоне - для заголовків та езотеричних термінів на останній сторінці. Немає текстових полів, текст упорядковано одним стовпцем, що складається зі змінної кількості рядків.
Більшість тексту на початку становлять листи й розмови на різноманітні теми, зазвичай визначені в заголовку. Перелік цих розділів доступний на початку тому. Ближче до кінця тексту заголовки до розділів більше не зазначені, а листи й розмови поступаються місцем колекції інших, неідентифікованих прозових і поетичних текстів у різних напрямках на сторінці. Деякі з цих творів написано шрифтом дивані, чітко видно різні руки. У кінці тексту подано перелік термінів та їх визначення стилем рика.
Переписувач рукопису невідомий. -
Divan-i Baki
Зібрання поезії знаменитого турецького османського поета XVI ст. Бакі, починаючи з "Мерсіє-ї Бакі".
Основний текст скопійовано насталіком чорним чорнилом із текстовими полями червоним чорнилом. Наявні значні маргіналії та паратексти до і після основного тексту насхом і дивані. Текст оформлений у дві колонки (по 17 рядків у кожній), що іноді зливаються в одну.
Переписувач рукопису невідомий
-
Kitab Hamse bi-teallüf Yahya
Скопійовано насхом чорним чорнилом із заголовками та подвійним контуром текстових полів червоним чорнилом. Текст розміщений двома колонками по 17 рядків у кожній. Маргіналії на початку рукопису та на деяких аркушах містять суми. Окремі маргіналії, здається, наклеєні для ремонту або ж обрізані: вони ніби частково написані на накладеному аркуші паперу.
У томі зібрано турецьку османську поезію Ях’ї. Ця збірка не є "Хамсе" османського поета албанського походження Дукаджіні Ях’я, також відомого як Ташладжали Ях’я (16 ст.), оскільки зміст не збігається з п’ятьма віршами, які зазвичай містяться в його "Хамсе", а також не збігається Хатіме. Том починається зі вступу, за яким ідуть "Vasf-ı sani", "Vasf-ı salis", "Tevhid-i evvel", "Tevhid-i sani", "Tevhid-i salis", два "Hikaye", "Mürtebe-yi hamse", "Nev'-i salis", а також низка інших коротких віршів та оповідань.
Переписувач: Aziz Hüseyin -
Untitled theological tract
Скопійовано повністю вокалізованим насхом чорним чорнилом. Текст уміщено в одну колонку без текстових полів по 20 рядків на сторінці. Оскільки є численні чорнильні плями та одна частина перекреслена, можливо, це була не чесна копія, а чернетка, або ж копія, зроблена для особистого використання.
Твір починається з короткого османського турецького вірша та назви "Divan-i Mustafa" стилем рика, але основний текст написаний зовсім іншою рукою в прозі, тому цілком імовірно, що це не назва основного твору. Основна частина тексту - це богословський трактат, який розглядає широкий спектр тем, зокрема зовнішній вигляд пророка Мухаммеда, хадиси, рай, пекло та ритуали. У кінці тексту наявна додаткова примітка про те, що власником праці є Дервіш Хюсейн Ефенді.
1254 рік хіджри (1838-39 рр. н. е.)
Переписувач рукопису невідомий.
-
Divan-i Nesimi
Копіюється чорним чорнилом із розміщенням тексту у дві колонки по 17 рядків у кожній. Між віршами залишили простір, можливо, з наміром додати заголовки пізніше. Злегка мармурові листки. Нерозбірливі печатки власності, знайдені на с. 1 і 95. Короткий запис іншою рукою написаний на полях с. 158.
Переписувач: Ibrahim Gurban-i Sani. -
Lugat-ı Halimi
Каліграфія насталік; чорне чорнило з червоними відмітками перехресних заголовків, підкреслень та червоними текстовими рамками; перські слова пишуться червоним кольором з їх відповідниками османською турецькою чорними чорнилами; маргіналії чорними чорнилами на численних сторінках; 270 сторінок, в основному без зазначення пагінації; значні пошкодження від води час від часу, що призводить до розмиття тексту на останніх сторінках рукопису. На сторінці 268 є буквений покажчик, що вказує на сторінки початку різних літер, написаних рожевими чорнилами у стилі рика.
Перський словник, який має пояснення османською турецькою мовою Лутфуллахом Ібн-і Абі Юсуфом ель-Халімі.
Переписувач: Abdulfakir Mehmet İbn-i Mustafa Vezlik (?)