Текст скопійовано насхом чорним чорнилом, червоним - ключові слова, підкреслення й текстові рамки. Імовірно, цей елемент взято з більшого кодексу, оскільки він має номери сторінок від 39 по 51 у вигляді османських чисел. Текст не містить датованого колофону.
Пояснення змісту та структури "Оди" Юнуса Емре, написані наприкінці XIII ст. н. е.
Переписувач рукопису невідомий.
Текст скопійовано насхом чорним чорнилом із червоними накладками, заголовками й текстовими полями, за винятком початкових сторінок, обрамлених золотом. Очевидно, було залишено місце для для висвітлення заголовка й титула, але жодне не було завершено. 11 рядків на сторінці. Третина тексту містить короткі маргіналії.
Том містить різноманітні твори Мустафи Ібн-і Алі Муваккіта, зокрема "Kifayetü'l-vakıt li-maarifetü'l-dair ve fazluhu ve el-semt", "Risale-yi ceyb-i afaki", "Kaide-yi irtifa". Ці тексти, як правило, стосуються ведення часу й різноманітної географічної, астрономічної, математичної інформації та операцій, необхідних для цього. Наприкінці тому вміщені різноманітні таблиці, що містять дні місяців Румі, довготу й широту великої кількості османських міст і містечок, а також Яджудж (Гог) і перелік місяців Хіджри та Румі.
Переписувач рукопису невідомий.
Фізичний опис: Текст скопійований доволі рівним насталіком. Основний текст чорнилом, з заголовками, роздільниками та надрядковими лініями червоним кольором, а також червоний колір використовується для кінцевої текстової рамки та іноді в маргіналіях. Текст розташований в одній колонці, більшість без текстових рамок, хоча на останній сторінці основного тексту є намальований прямокутник та трикутник навколо колофону з підсвічуванням чорним і червоним кольорами; 21 рядок на сторінці. Надрядкові лінії вказують на перські слова і фрази як у основному тексті, так і в маргіналіях.
Цей рукопис - це персько-османський словник Німетуллаха ібн-і Ахмеда ібн-і Каді Мубарек ер-Румі (помер 969 р. за хіджри / 1561-2 р. н.е), відомого як Соф'ялі Німетуллах Ефенді. Німетуллах народився у Софії і здобув певну репутацію як емалювальник. З перською поезією та літературою познайомився після переїзду до Стамбула та вступу до Накшбендійського тарікату. Після цього він вирішив поділитися своїми знаннями через цей персько-османський словник, роботу над яким було завершено в 947 р. хіджри (1541 р. н. е). Ймовірно, він зробив це «зі спонуканням та за допомогою» відомого шейхуль-іслама Кемальпашазаде (помер 940 р. за хіджри / 1533 р. н.е) (Бертельс, 'Niʿmat Allāh').
Текст поділяється на три частини: дієслова в алфавітному порядку; правила перської граматики з поясненнями перською мовою; іменники в алфавітному порядку. Тут слова розташовані відповідно до їхньої початкової літери, а всередині вони поділені на три розділи залежно від початкової голосної в слові. Поетичні цитати переважно взяті з перського глосарію Шемс-і Фахрі, складеного в 745 р. за хіджри (1344-45 р. н.е) із назвою Міяр-і Джамалі. Німетуллах використав принаймні п'ять інших джерел, а також надав значну кількість власного матеріалу. З цих додатків нотатки про діалекти та його етнографічні спостереження є великою цінністю (див. Бертельс, 'Niʿmat Allāh'). В кінці основного тексту є перелік чисел перською мовою, за яким слідує серія нотаток на цій мові.
На початку цього тому міститься персько-османський словник Ні‘метуллаха ібн-і Ахмеда ібн-і Каді Мубарека ер-Румі (помер 969 р. хіджри / 1561-62 рр. н. е.), відомого як Софіялі Ні‘метулла Ефенді. Остання чверть тому, здається, є граматикою перської мови, а не вичерпним словником, із розгорнутими поясненнями, наданими арабською, а не османською турецькою, і перекладами перських слів на османську турецьку. У тексті відсутній належний колофон, і тому складно визначити як точні тексти, вміщені до тому, так і дату їх копіювання. Наприкінці тексту є кілька коротких віршів, зокрема про шахи.
Написано/закінчено в місяці зі-ль-када року 960 гіджри.
Текст скопійовано переважно невокалізованим насхом із значними маргіналіями та паратекстуальним вмістом насталіком. Критичні компоненти тексту написано чорним чорнилом, у той час як сам словник містить перські слова чорним чорнилом, а османські турецькі переклади, підкреслення та пояснення - червоним чорнилом. Очевидно, на початку роботи була спроба створити текстові поля червоним чорнилом, але вони не були застосовані до решти тексту. В основній частині твору є 9 рядків перською мовою з 9 відповідними рядками османською мовою.
В останній чверті тому рука переписувача, а також організація тексту змінюються: більша частина тексту написана чорним чорнилом. Після кількох фоліо вигляд тексту знову змінюється: цього разу терміни заголовків у прозі висвітлені червоним чорнилом, а пояснення - чорним чорнилом із червоними контурами. На сторінці вміщено 27 рядків тексту, організованого одним стовпцем. У кінці тексту наявна частково вицвіла печатка власності Хасана Фехмі (?), знайдена на сторінці, очевидно, наклеєній поверх сторінки цього словника або іншого тексту.
Переписувач рукопису невідомий.
