Марка чотирикутної форми на пергаменті, у верхніх кутах – два круглі отвори. На лицьовій стороні овальна печатка із двоголовим орлом, під яким напис у три рядки: «РОССІЙС:АМЕРИ/КАНС:КОМПА/НІЙ ПЕЧАТЬ». По обідку напис: «ПОДЪ ВЫСОК: ЕГО ИМП: ВЕЛИЧ: ПОКРОВИТ:». Під печаткою напис «Десять копѣекъ.». На зворотній стороні у горизонтальному темному еліпсі, що розміщений на темному прямокутнику, напис у чотири рядки: «Марка/Въ Америкѣ/10 коп/№ 26416». Марку подарував Церковно-археологічному музею у 1876 р. вихованець Киїської духовної академії, ректор Іркутської духовної семінарії Модест (Стрельбицький). Відомі емісії марок компанії у 1816, 1822, 1826, 1834 та 1852 рр. Використовувалися як грошові знаки. Компанія (ств. 1799 р.) монопольно контролювала промисли й копалини російської Америки.
Глиняна посудина темно-сірого кольору з витягнутою горловиною та біконічним вінцем, з двома вушками, розташованими в середній частині тулуба. Була випадково знайдена на території Михайлівського монастиря у Києві і передана до Церковно-археологічного музею преосвящ. Віталієм (1861–1865), вихованцем Київської духовної академії. Після розформування музею став частиною колекції Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка.
Атестат Київської академії, виданий студенту богослов’я Данилу Паскевичу за підписом ректора Георгія Кониського та префекта Давида Нащинського. Один із документів, що стосується рукопокладення та священнослужіння Паскевича. Діловодна копія, знята в Роменському духовному правлінні.
Копія витягу з акту передачі колишнім завідувачем Лаврського музею Ф. М. Морозовим новому директору П. П. Курінному майна музею колишньої Київської духовної академії від 28 травня 1925 року. У тексті вказано, що прийнято нумізматичну збірку із 15413 монет і медалей (з них 141 – золота) у 21 мішку «в вигляді продовгастих ковбасок»; «з найбільших втрат музею до вищеназваної актової прийомки треба відзначити» пропажу 1701 монети, з них 121 золотої.
Гравюра у виконанні Валкера Джалиса є копією портрета Безбородька, виконаного художником Лампі у 1791 році на замовлення, у зв’язку з підписаннями миру у Яссах з Османською імперією. За дипломатичні зусилля Катерина ІІ нагородила Безбородька орденом апостола Андрія Первозванного.
Список чудотворного образу Києво-Братської Богородиці. Образ поколінний. Внизу під зображенням пошкоджений напис: «[...]чудотворнаго образа Прєсвѧтой Бц̃ы Кієвской іжє въ Брацъкомъ мн̃астірѣ [...]одолѣ». Написи на звороті: облікові позначення «М-1374», «47270», «9728»; знизу – дещо затертий чорною фарбою напис червоним «Oltawa». Реставрована 1992 р. Євгенією Сізовою.
Чудотворний образ знаходився у Богоявленському соборі Києво-Братського монастиря. Створена для одного з храмів Полтавщини. Замовником списку міг бути хтось із вихованців Києво-Могилянської академії. Ймовірно, між 1910-1930-и рр. стала надбанням Полтавського краєзнавчого, а з 1940 р. – Полтавського художнього музею. Під час ІІ світової війни її вивезено до Німеччини (на що вказує напис «Oltawa»). Після репатріації ікону в 1955 р. передано історичному музею.
Лист за підписом голови Подільського церковного історико-археологічного товариства, вихованця Київської Духовної Академії, прот. Євфимія Сіцінського та секретаря М. Бичковського Карлу Васильовичу Болсуновському із подякою за дар кількох предметів музею товариства.
У листі згадано про пожертву Болсуновським музею товариства: 4-х шматків бронзових ножів із Мінусінська; античних бронзових ґудзиків; 2-х бронзових фібул; шматка фібули готського стилю; вушка від бронзової посудини; частини бронзової фібули; 2-х набивних бляшок; бронзового бубонця; бронзового гачка; хрестика.
Зберігається серед матеріалів відомого колекціонера та нумізмата К. В. Болсуновського (Архів НМІУ, ф. 4, оп. 1, спр. 11, арк. 77)
Лист редактора журналу «Православная Подолия», вихованця Київської духовної академії, протоієрея Євфимія Сіцінського Стефану Леонтійовичу Дроздову (від 19 жовтня 1907 року, м. Кам’янець-Подільський).
У тексті Сіцінського зазначено, що у відповідь на лист адресата до редакції «Подольских епархиальных ведомотей», він від імені редакції «Православной Подолии» інформує про наявність книг, присвячених опису сіл Подільської єпархії.
Лист голови Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (від 14 грудня 1894р., м. Кам’янець-Подільський) єпископа Димитрія (Самбикіна) та завідувача Давньосховищем, вихованця Київської духовної академії, о. Євфимія Сіцінського Карлу Васильовичу Болсуновському із подякою за дар Давньосховищу колекції свинцевих Дрогичинських пломб .
Лист секретаря Церковного історико-археологічного товариства Миколи Петрова із повідомленням про засідання товариства. Текст листа: «13-го сего октября в 6 часов по полудни, имеет быть открытое заседание Церковно-Историческаго и Археологическаго Общества при Киевской Духовной Академии, в конгрегационном зале Академии. Членом, священником Ф. И. Титовым, предложен будет реферат по поводу ответа г. Яблоновскаго на библиографическую заметку о его “Истории Киевской Академии”. Секретарь Н. Петров. 7 окт. 1903 г.». Вірогідно – це каліграфічний автограф Петрова.
Зберігається серед матеріалів відомого колекціонера та нумізмата К. В. Болсуновського (Архів НМІУ, ф. 4, оп. 1, спр. 8, арк. 25)
Лист секретаря Церковно-археологічного товариства Київської духовної академії Миколи Івановича Петрова Карлу Васильовичу Болсуновському із подякою за дарунок трьох предметів до Церковно-археологічного музею від 24 жовтня 1894 р.