Олаф Цельсій (1670-1756), профессор богослов’я та східних мов, настоятель кафедрального собору в Упсале. Відомий своїм дослідженням про Ліннея. Найвизначніша праця - "Hiero botanicon" (Упсала, 1745-1747).
Зібрання поезії знаменитого турецького османського поета XVI ст. Бакі, починаючи з "Мерсіє-ї Бакі".
Основний текст скопійовано насталіком чорним чорнилом із текстовими полями червоним чорнилом. Наявні значні маргіналії та паратексти до і після основного тексту насхом і дивані. Текст оформлений у дві колонки (по 17 рядків у кожній), що іноді зливаються в одну.
Переписувач рукопису невідомий
Основний текст переписаний непослідовним насталіком, з різними елементами насха. На полях є паралельний текст, що складається з віршів, написаних наближеним до сіякат стилем, який пізніше має елементи рика, а також значні маргіналії та паратекстуальні елементи в інших стилях. Основний текст скопійовано чорним чорнилом із червоним, який економно використано для заголовків розділів і, ближче до кінця, розділювачів. Червоні заголовки перестали додаватися червоним кольором після кафіє раа' і були додані пізніше чорним чорнилом. Текстові поля в товстій золотій рамці існують лише на перших двох сторінках основного тексту; всі інші сторінки не мають текстових полів, хоча на деяких сторінках вони були намальовані від руки, ймовірно, пізніше. Текст упорядковано у дві колонки, об’єднані для заголовків і останніх куплетів віршів; 15 рядків на сторінці. Ключові слова присутні не завжди. На першій сторінці тексту є простий заголовок, що складається з контуру купола над полем із заголовком. Цей том містить Диван Бакі, найбільшу ліричну поему Османської імперії, спочатку написану за його життя. Він починається з Kaside-yi Baki Efendi berayi Cülüs-i Sultan Selim Han. Він продовжується різними розділами для terci'bentler, bilgiat-i gazel для різних султанів і видатних діячів, а потім gazeller, організований літерою kafye. Схоже, що деякі рими неповні або відсутні, або ж вони розташовані в неправильному порядку. Маргіналії складаються з дубеїтів, розташованих у каф'єлері, починаючи з раа', але незрозуміло, чи це також газель Бакі чи іншого поета. Іноді вони перериваються прозовими нотатками у стилі рика про поезію, включаючи цитати з Корану арабською мовою. Наприкінці твору подано ряд рукописних приміток латинським шрифтом, що окреслюють структуру твору. Дата 960 хіджри (1552-53 рр. н. е.) з’являється навпроти одного з маргінальних куплетів у кінці твору, що, ймовірно, вказує на дату, коли було завершено оригінальну поему. Вірш у стилі рика, який наближається до кінця тексту, датований як у ніч народження султана Мехмета 8:00 7 R(ecep) (?) 1190 AH (21 серпня 1776 CE).
Переписувач рукопису невідомий.
Копіюється чорним чорнилом із розміщенням тексту у дві колонки по 17 рядків у кожній. Між віршами залишили простір, можливо, з наміром додати заголовки пізніше. Злегка мармурові листки. Нерозбірливі печатки власності, знайдені на с. 1 і 95. Короткий запис іншою рукою написаний на полях с. 158.
Переписувач: Ibrahim Gurban-i Sani.
Тексту передують вірші, написані «редактором» (С. 3-4). Диван розпочинається на С. 5 і закінчується на С. 122 без колофону. Скопійовано насталіком чорним чорнилом для основного тексту із заголовками червоним чорнилом і чорними текстовими полями (лише С. 5-6). Текст у дві колонки на кожній сторінці, по 13 рядків на сторінці. Вірші перед і після основного тексту написані під кутом. Значні пошкодження водою на внутрішній стороні сторінок (поруч із корінцем роботи) стерли частину тексту.
Перськомовна поезія поета Хаялі Ефенді. До і після Дивану трапляються вірші перською й османською турецькою мовами, приписувані Сабіту Ефенді.
Переписувач рукопису невідомий.
