Şerh-i Gülistan-i Sudi

Автор

Sudi Bosnevi, ?-1599?

Назва

Şerh-i Gülistan-i Sudi

Sudi’s Explanation of the Gulistan

Дата

Без дати, 17??

Мова

Османська

Опис

The text is copied in nestalik in black ink throughout, with red used for headers, titles, overlines, and textboxes. The text is arranged into single columns inside each of the textboxes, with 23 lines per page, and catchwords.
This volume contains Sudi Bosnevi’s (died 1007 AH/1599 CE [?]) Ottoman Turkish commentary of the Divan of the celebrated Persian lyric poet, Shams-al-Din Moḥammad Hafiz of Shiraz (about 715-792 AH/1315-1390 CE). The Şerh also includes Sudi’s recension of Hafiz’s Divan, as well as his paraphrases of the poems. Sudi was born in the village of Sudići in the Bosnian town of Čajniče, close to the Montenegrin border. He spent time, much of it devoted to studying, in Sarajevo, Istanbul, Erzurum, Diyarbekir, Damascus, Baghdad, Kufa, and Najaf, before performing the hajj and finally settling in Istanbul. He was appointed as a teacher in the Gılmân-ı Hâssa in the palace of İbrahim Pasha, but was dismissed from his post after a short time. After this he retired to a life of seclusion and writing. He was a leading scholar of the period, especially in the field of Persian language and literature. As well as the Divan, he composed commentaries on a number of other Persian classics, including the Shafiya, Kafiya, Masnavi, Bustan, and Gulistan. Sudi composed his commentary of Hafiz’s Divan at the suggestion of Mehmed ibn-i Bedreddin Muhyiddin el-Münşi, or Mehmed Efendi, of Akhisar (died 1001 AH/1592-93 CE). The latter had passed away by the time that Sudi had completed the work in 1002 AH (1594 CE) or 1003 AH (1594-95 CE). Sudi says that the late Mehmed Efendi was a dear friend and benefactor who was also Şeyh of the Haram in Medina, who had requested him to explain the natural sense of the poems of Hafiz without entering into Sufi interpretations. Sudi himself also felt that the existing commentaries of Muslihuddin Mustafa Sürûrî and Şem‘î were not satisfactory, and thus opted to compose his own work in order to remedy their mistakes. The commentary gives, after each verse, some short verbal and grammatical explanations, followed by an Ottoman Turkish paraphrase. It was written more than 20 years after the commentary of Şem‘î, which is occasionally the object of the author's strictures. Both Sudi’s recension of the Divan and his commentary were acclaimed and widely used for editions by Persian scholars as well as for studies by European orientalists (Burrill, ‘Sūdī’). The text is heavily annotated, particularly towards the start, in Ottoman Turkish, Persian, and Arabic. Some of the annotations appear to be in the same hand as the scribe, while others, in a variety of styles including nesih and divani, are by others. The text is also preceded by a short fihrist in red providing the names and locations of the various ebvap. None of the colophons included in the sections provides the name of the scribe or the date or location of copying.

Текст скопійовано насталіком чорним чорнилом, тоді як червоне використовується для заголовків, ліній над деякими фрагментами тексту та текстових полів. Текст упорядковано окремими стовпцями всередині кожного текстового поля по 23 рядки на сторінці. Поза текстовими полями наявні ключові слова.
Цей том містить коментар Суді Босневі (помер 1007 р. хіджри /1599 р. н. е. [?]) османською турецькою мовою до Дивану славетного перського ліричного поета Шамс аль-Діна Мохаммада Хафіза із Шираза (бл. 715-792 рр. хіджри /1315-1390 рр. н. е.).
У рукописі наявний критичний огляд Дивану Хафіза, здійснений Суді, а також його парафрази віршів. Суді народився в селі Судічі в боснійському місті Чайниче, близько до межі з Чорногорією. Він провів багато часу, переважна частина його зусиль була присвячена навчанню, в Сараєво, Стамбулі, Ерзурумі, Діярбекірі, Дамаску, Багдаді, Куфі та Наджафі, перш ніж виконати хадж та нарешті поселитися в Стамбулі. Його призначили вчителем в "Гільман-і Хасса" у палаці Ібрагіма Паші, але його звільнили з посади після короткого часу. Після цього він відійшов у самітність та писання. Він був провідним вченим того часу, особливо в галузі перської мови та літератури. Крім Дівану, він написав коментарі до числа інших перських класиків, включаючи "Шафію", "Кафію", "Маснаві", "Бустан" та "Гулістан". Суді написав свій коментар до Дівану Хафіза за порадою Мехмеда ібн-і Бедреддіна Мух'йіддін ель-Мунші, або Мехмеда Ефенді, з Ахісара (помер 1001 року за хіджрою/1592-93 року н.е.). Останній помер до того, як Суді закінчив роботу у 1002 році за хіджри (1594 року н.е.) або 1003 році за хіджри (1594-95 роки н.е.). Суді говорять, що покійний Мехмед Ефенді був його близьким другом і благодійником, який також був Шейхом Гарам у Медині, і який попросив його пояснити природне значення віршів Хафіза, не заходячи в суфійські інтерпретації. Сам Суді також вважав, що існуючі коментарі Муслихуддіна Мустафи Сурурі та Шемі не були задовільними, тому вирішив написати власну роботу, щоб виправити їх помилки. Коментар надає після кожного вірша деякі короткі словесні та граматичні пояснення, за якими йде офіційний переклад на Османському турецькому.
Це було написано більше ніж 20 років після коментаря Шемі, який час від часу є предметом критики автора. Як переробка Дівану, так і коментар Суді були високо оцінені і широко використовувалися для видань перськими вченими, а також для досліджень європейськими орієнталістами (Бурріл, "Суді"). Текст містить багато анотацій, особливо на початку, османською турецькою, перською та арабською мовами. Деякі з анотацій, схоже, написані тією самою рукою, що й рукопис, тоді як інші анотації, написані в різних стилях, включаючи насх і дивані, належать іншим особам. Тексту передує короткий фіхрист червоним кольором. Жоден із колофонів, наявних у розділах, не надає інформації щодо імені рукописця, дати та місця копіювання.
Переписувач рукопису невідомий.

Бібліографічне посилання

Sudi Bosnevi, Şerh-i Gülistan-i Sudi : [manuscript] / Sudi Bosnevi. - [Istanbul?, 17--?]. - [2 parts]. - Part 1 - 320 p., part 2 - 324 p.

Формат

text/pdf

Місце зберігання

Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Зв'язок

З колекції Омеляна Пріцака.

Ідентифікатор

AB-41