Атестат Київської академії, виданий студенту богослов’я Данилу Паскевичу за підписом ректора Георгія Кониського та префекта Давида Нащинського. Один із документів, що стосується рукопокладення та священнослужіння Паскевича. Діловодна копія, знята в Роменському духовному правлінні.
Фарфорова посудина розписана рослинним орнаментом з позолотою; в центрі із золотою короною вензель «СВ» (латиницею; у перекладі, ймовірно, «канцлер Безбородько»). На вазі клейма заводу Ф.Я. Гарднера 1780-х – 1790-х років. Напис «LABORE ET ZELO» [«працею і завзяттям»] відповідає девізу родового герба Безбородька.
Фарфорова ваза розписана рослинним орнаментом з позолотою; в центрі із золотою короною вензель «СВ» (латиницею; у перекладі, ймовірно, «канцлер Безбородько»). На вазі клейма заводу Ф.Я. Гарднера 1780-х – 1790-х років. Напис «LABORE ET ZELO» [«працею і завзяттям»] відповідає девізу родового герба Безбородька. Належала сім’ї Кочубеїв. До Національного історичного музею надійшла у 1963 році від киянина Ю. В. Чередниченка, далекий родич якого, за його словами, був камердинером у родині нащадків Кочубеїв.
Гравюра у виконанні Валкера Джалиса є копією портрета Безбородька, виконаного художником Лампі у 1791 році на замовлення, у зв’язку з підписаннями миру у Яссах з Османською імперією. За дипломатичні зусилля Катерина ІІ нагородила Безбородька орденом апостола Андрія Первозванного.
Універсал гетьмана Данила Апостола про збір пожертв на ремонт будівлі Києво-Могилянської академії та Богоявленського собору Київського Братського монастиря, підписаний 19 травня 1732 року у Глухові. Універсал ілюструє роль благодійників у житті Києво-Могилянської академії, те як збирали кошти на її розвиток.
Портрет, створений задовго після смерті архиєпископа Мелетія і невідомо, на основі яких візуальних джерел. На початку 17 століття Мелетій Смотрицький був ректором Київської братської школи, викладав там церковнослов’янську мову та латину. Також він відзначився як єпископ і настоятель Братського монастиря, як автор полемічних трактатів з питань церковної унії православної і католицької церков.
Один з перших портретів після канонізації Димитрія. Створений на замовлення ігумена Київського Кирилівського монастиря Феофана Жолтовського. У 1892 р. Турвольд Кибальчич передав його до Київської міської думи; звідти за сприяння Богдана Ханенка у 1899 р. портрет надійшов до Київського художньо-промислового і наукового музею.
