Гетьман зображений в темно-зеленому жупані, з булавою у правій руці та шаблею у лівій. Риси обличчя є відмінними від відомого достовірного зображення гетьмана, виконаного Вільгельмом Гондіусом у 1651 р. Ймовірно, портрет є копією з гравійованого зображення гетьмана у виданнях Бантиша-Каменського першої пол. ХІХ ст. У 1887 р. портрет куплено для Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії.
Портрет московського полководця та дипломата, який здобув освіту у Києво-Могилянській академії. Зберігався в колекції Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії з 1909 року, куди надійшов з Митрополичого будинку Києво-Софійського собору. Після розформування музею, портрет передавався кілька разів до різних музеїв. У 1937 р. надійшов до попередника Національного історичного музею – Київського історичного музею.
Макет виготовлено у Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури і будівельної техніки, що перебував у складі Академії будівництва й архітектури УРСР
На блакитному тлі – картуш, оточений знаменами, гарматами, литаврами тощо, в якому – козак із рушницею та шаблею у піхвах з лівого боку; нижній лівий кут пошкоджено. На звороті на блакитному тлі – щит, що його підтримують частково збережені зображення янголів із пальмовими гілками, із зображенням руки із золотим хрестом (гербом сотні?). Під гербом напис:
«Гдъ Іис за люди страдаше,
В сохранстве тайны спасение наше.
Блюди опасно, како преступати,
Егда кто имать службу совершати».
Після реставрації 1960-х рр. було закрито приблизно 80% зворотної сторони. Реставрація 2009 р. виявила на звороті два різні сучасні (за хімічним аналізом) малюнки: під зображеннями ангелів був герб Лубенського полку (рука із пірначем у картуші із арматурою навколо).
Прапор виявив у церкві і передав 1885 р. до Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії священик с. Сенчанські Скоробагатки Лохвицького повіту Полтавської губернії Пантелеймон Данилевський. У Церковно-археологічному музеї експонувався у двосторонній вертикальній вітрині. Із 1920-х – у лаврському музеї культів і побуту. Від 1934 р. був долучений до переданої колекціонером Павлом Платоновичем Потоцьким збірки і став частиною «Музею України – збірки П. П. Потоцького».
Марка чотирикутної форми на пергаменті, у верхніх кутах – два круглі отвори. На лицьовій стороні овальна печатка із двоголовим орлом, під яким напис у три рядки: «РОССІЙС:АМЕРИ/КАНС:КОМПА/НІЙ ПЕЧАТЬ». По обідку напис: «ПОДЪ ВЫСОК: ЕГО ИМП: ВЕЛИЧ: ПОКРОВИТ:». Під печаткою напис «Десять копѣекъ.». На зворотній стороні у горизонтальному темному еліпсі, що розміщений на темному прямокутнику, напис у чотири рядки: «Марка/Въ Америкѣ/10 коп/№ 26416». Марку подарував Церковно-археологічному музею у 1876 р. вихованець Киїської духовної академії, ректор Іркутської духовної семінарії Модест (Стрельбицький). Відомі емісії марок компанії у 1816, 1822, 1826, 1834 та 1852 рр. Використовувалися як грошові знаки. Компанія (ств. 1799 р.) монопольно контролювала промисли й копалини російської Америки.
Пояс прикрашено сценами боротьби тварин — зображено оленя, якого переслідують дві собаки, два буйволи і два грифони з фантастичною птахою. Надійшов до Церковно-археологічного музею при иКиївській духовній академії в складі кавказьких старожитностей, подарованих музею генерал-лейтенантом О. В. Комаровим.
Глиняна посудина темно-сірого кольору з витягнутою горловиною та біконічним вінцем, з двома вушками, розташованими в середній частині тулуба. Була випадково знайдена на території Михайлівського монастиря у Києві і передана до Церковно-археологічного музею преосвящ. Віталієм (1861–1865), вихованцем Київської духовної академії. Після розформування музею став частиною колекції Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка.
Копія витягу з акту передачі колишнім завідувачем Лаврського музею Ф. М. Морозовим новому директору П. П. Курінному майна музею колишньої Київської духовної академії від 28 травня 1925 року. У тексті вказано, що прийнято нумізматичну збірку із 15413 монет і медалей (з них 141 – золота) у 21 мішку «в вигляді продовгастих ковбасок»; «з найбільших втрат музею до вищеназваної актової прийомки треба відзначити» пропажу 1701 монети, з них 121 золотої.
Лист секретаря Церковно-археологічного товариства Київської духовної академії Миколи Івановича Петрова Карлу Васильовичу Болсуновському із подякою за дарунок трьох предметів до Церковно-археологічного музею від 24 жовтня 1894 р.
Лист голови Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (від 14 грудня 1894р., м. Кам’янець-Подільський) єпископа Димитрія (Самбикіна) та завідувача Давньосховищем, вихованця Київської духовної академії, о. Євфимія Сіцінського Карлу Васильовичу Болсуновському із подякою за дар Давньосховищу колекції свинцевих Дрогичинських пломб .
Лист редактора журналу «Православная Подолия», вихованця Київської духовної академії, протоієрея Євфимія Сіцінського Стефану Леонтійовичу Дроздову (від 19 жовтня 1907 року, м. Кам’янець-Подільський).
У тексті Сіцінського зазначено, що у відповідь на лист адресата до редакції «Подольских епархиальных ведомотей», він від імені редакції «Православной Подолии» інформує про наявність книг, присвячених опису сіл Подільської єпархії.
