Лист секретаря Церковного історико-археологічного товариства Миколи Петрова із повідомленням про засідання товариства. Текст листа: «13-го сего октября в 6 часов по полудни, имеет быть открытое заседание Церковно-Историческаго и Археологическаго Общества при Киевской Духовной Академии, в конгрегационном зале Академии. Членом, священником Ф. И. Титовым, предложен будет реферат по поводу ответа г. Яблоновскаго на библиографическую заметку о его “Истории Киевской Академии”. Секретарь Н. Петров. 7 окт. 1903 г.». Вірогідно – це каліграфічний автограф Петрова.
Зберігається серед матеріалів відомого колекціонера та нумізмата К. В. Болсуновського (Архів НМІУ, ф. 4, оп. 1, спр. 8, арк. 25)
На дошці, що підтримує полотно чорним кольором є напис «Сей патретъ съ Ивана Василевича Леванды протоіерея Кіево-Софийскаго Кафедральнаго собора и кавалера Св. Анны 1й степени и креста жалован. императрицею Екатериною родившагось в Кіевѣ в 1736 году и умершаго 1814го года июня 25го дня коему да будет незиблема вѣчная память» та «Патретъ Лεванди который имѣлъ митру которую во время служенія носилъ и который примѣрный былъ нестяжателъ имѣнія, что и чемъ могъ бѣднимъ и неимущимъ пособлял часто его чем благодарилѣ тоже былъ всѣмъ доволенъ и коего сочиненія проповѣдней и сказанія оныхъ были во всей Росии примѣрные».
Список чудотворного образу Києво-Братської Богородиці. Образ поколінний. Внизу під зображенням пошкоджений напис: «[...]чудотворнаго образа Прєсвѧтой Бц̃ы Кієвской іжє въ Брацъкомъ мн̃астірѣ [...]одолѣ». Написи на звороті: облікові позначення «М-1374», «47270», «9728»; знизу – дещо затертий чорною фарбою напис червоним «Oltawa». Реставрована 1992 р. Євгенією Сізовою.
Чудотворний образ знаходився у Богоявленському соборі Києво-Братського монастиря. Створена для одного з храмів Полтавщини. Замовником списку міг бути хтось із вихованців Києво-Могилянської академії. Ймовірно, між 1910-1930-и рр. стала надбанням Полтавського краєзнавчого, а з 1940 р. – Полтавського художнього музею. Під час ІІ світової війни її вивезено до Німеччини (на що вказує напис «Oltawa»). Після репатріації ікону в 1955 р. передано історичному музею.
Атестат Київської академії, виданий студенту богослов’я Данилу Паскевичу за підписом ректора Георгія Кониського та префекта Давида Нащинського. Один із документів, що стосується рукопокладення та священнослужіння Паскевича. Діловодна копія, знята в Роменському духовному правлінні.
Фарфорова посудина розписана рослинним орнаментом з позолотою; в центрі із золотою короною вензель «СВ» (латиницею; у перекладі, ймовірно, «канцлер Безбородько»). На вазі клейма заводу Ф.Я. Гарднера 1780-х – 1790-х років. Напис «LABORE ET ZELO» [«працею і завзяттям»] відповідає девізу родового герба Безбородька.
Фарфорова ваза розписана рослинним орнаментом з позолотою; в центрі із золотою короною вензель «СВ» (латиницею; у перекладі, ймовірно, «канцлер Безбородько»). На вазі клейма заводу Ф.Я. Гарднера 1780-х – 1790-х років. Напис «LABORE ET ZELO» [«працею і завзяттям»] відповідає девізу родового герба Безбородька. Належала сім’ї Кочубеїв. До Національного історичного музею надійшла у 1963 році від киянина Ю. В. Чередниченка, далекий родич якого, за його словами, був камердинером у родині нащадків Кочубеїв.
Гравюра у виконанні Валкера Джалиса є копією портрета Безбородька, виконаного художником Лампі у 1791 році на замовлення, у зв’язку з підписаннями миру у Яссах з Османською імперією. За дипломатичні зусилля Катерина ІІ нагородила Безбородька орденом апостола Андрія Первозванного.
