Таця київського митрополита Йоаникія (Руднєва, 1836-1900), настоятеля Братського монастиря, подарована йому церковними старостами Києва. Зроблена на Фабриці ювелірних виробів Йосипа Маршака у Києві. На бортику зображення герба Києва (Аргангел Михаїл у срібному одязі у синьому полі та видів Св. Софії із дзвіницею, Братського монастиря, семінарії та Миколаївського монастиря із відповідними підписами під ними. Посередині таці – вид Києво-Печерської Лаври, а навколо нього напис – «Его высокопреосвѧщенству Іоанникію митрополиту кіевскому и галицкому», знизу – «на память отъ церковныхъ старостъ города Кіева».
Зображення нагадують про місця, з якими пов’язана кар’єра Йоаників: був ректором семінарії (вже як митрополит опікувався спорудженням для неї нової будівлі) та архимандритом Миколаївського монастиря (з 1858 р.), настоятелем Братського монастиря (з 1859 р.); служив у соборному храмі Київської єпархії – Св. Софії. Опікувався ремонтом Свято-Успенського собору та спорудженням нової трапезної церкви Лаври.
Повідомлення міського голови Степана Сольського (1835-1900) Миколі Львовичу Сварчевському про надсилання жетона Київського міського громадського управління на відзначення дев’ятисотліття хрещення Русі та екземпляра опису святкування цієї події. Згадане у документі 900-ліття святкування хрещення Русі, до організації якого долучився й колишній вихованець та професор Київської духовної академії Євфимій Крижановський, урочисто тривало у Києві 11–18 липня 1888 р. До міста прибули тисячі гостей, зокрема й делегації високих світських чиновників та єрархії. Урочисті зібрання і богослужіння відбулися у Софійському соборі, Десятинній церкві, КДА та інших місцях. Зазначений у повідомленні жетон – виготовлена Київським міським управлінням срібна відзнака із пам’ятником Святому Володимирові та написом «Из Киева по всей России. 988–1888». Степан Михайлович Сольський, вихованець і викладач (1864–1897) КДА, доктор богослов’я, помітний громадський діяч, був київським міським головою у 1887–1900 рр. Микола Львович Сварчевський на 1888 р. – дійсний статський радник, мировий суддя 12-ї ділянки у Києві.
Повідомлення Української академії наук про обрання Миколи Біляшівського (1867-1926) академіком зі згадкою про Миколу Петрова та засідання УАН на його квартирі у приміщенні Київської духовної академії. Підписано секретарем Агатангелом Кримським та управителем канцелярії Павлом Лозієвим. Містить інформацію про місце та час зустрічі І-го відділу та Спільного Зібрання УАН (дописано Кримським власноруч) – на квартирі професора КДА Миколи Івановича Петрова на розі вулиць Волоської та Іллінської (нині – 3-й поверх корп. 5 НаУКМА).
Портрет Ірини Іванівни Сигиревича, дружини викладача риторики та піїтики Києво-Могилянської академії, а також протоєрея Києво-Софійського собору Димитрія Івановича Сигиревича (бл. 1755-1827).
Лист редактора журналу «Православная Подолия», вихованця Київської духовної академії, протоієрея Євфимія Сіцінського Стефану Леонтійовичу Дроздову (від 19 жовтня 1907 року, м. Кам’янець-Подільський).
У тексті Сіцінського зазначено, що у відповідь на лист адресата до редакції «Подольских епархиальных ведомотей», він від імені редакції «Православной Подолии» інформує про наявність книг, присвячених опису сіл Подільської єпархії.
Лист голови Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (від 14 грудня 1894р., м. Кам’янець-Подільський) єпископа Димитрія (Самбикіна) та завідувача Давньосховищем, вихованця Київської духовної академії, о. Євфимія Сіцінського Карлу Васильовичу Болсуновському із подякою за дар Давньосховищу колекції свинцевих Дрогичинських пломб .
Лист секретаря Церковно-археологічного товариства Київської духовної академії Миколи Івановича Петрова Карлу Васильовичу Болсуновському із подякою за дарунок трьох предметів до Церковно-археологічного музею від 24 жовтня 1894 р.
Копія витягу з акту передачі колишнім завідувачем Лаврського музею Ф. М. Морозовим новому директору П. П. Курінному майна музею колишньої Київської духовної академії від 28 травня 1925 року. У тексті вказано, що прийнято нумізматичну збірку із 15413 монет і медалей (з них 141 – золота) у 21 мішку «в вигляді продовгастих ковбасок»; «з найбільших втрат музею до вищеназваної актової прийомки треба відзначити» пропажу 1701 монети, з них 121 золотої.
Глиняна посудина темно-сірого кольору з витягнутою горловиною та біконічним вінцем, з двома вушками, розташованими в середній частині тулуба. Була випадково знайдена на території Михайлівського монастиря у Києві і передана до Церковно-археологічного музею преосвящ. Віталієм (1861–1865), вихованцем Київської духовної академії. Після розформування музею став частиною колекції Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка.
Пояс прикрашено сценами боротьби тварин — зображено оленя, якого переслідують дві собаки, два буйволи і два грифони з фантастичною птахою. Надійшов до Церковно-археологічного музею при иКиївській духовній академії в складі кавказьких старожитностей, подарованих музею генерал-лейтенантом О. В. Комаровим.
