Копіюється чорним чорнилом із розміщенням тексту у дві колонки по 17 рядків у кожній. Між віршами залишили простір, можливо, з наміром додати заголовки пізніше. Злегка мармурові листки. Нерозбірливі печатки власності, знайдені на с. 1 і 95. Короткий запис іншою рукою написаний на полях с. 158.
Переписувач: Ibrahim Gurban-i Sani.
Скопійовано повністю вокалізованим насхом чорним чорнилом. Текст уміщено в одну колонку без текстових полів по 20 рядків на сторінці. Оскільки є численні чорнильні плями та одна частина перекреслена, можливо, це була не чесна копія, а чернетка, або ж копія, зроблена для особистого використання.
Твір починається з короткого османського турецького вірша та назви "Divan-i Mustafa" стилем рика, але основний текст написаний зовсім іншою рукою в прозі, тому цілком імовірно, що це не назва основного твору. Основна частина тексту - це богословський трактат, який розглядає широкий спектр тем, зокрема зовнішній вигляд пророка Мухаммеда, хадиси, рай, пекло та ритуали. У кінці тексту наявна додаткова примітка про те, що власником праці є Дервіш Хюсейн Ефенді.
1254 рік хіджри (1838-39 рр. н. е.)
Переписувач рукопису невідомий.
Текст переважно скопійовано насхом, а частини в кінці - дивані та рика. Чорне чорнило використано для основного тексту, а червоне - для заголовків та езотеричних термінів на останній сторінці. Немає текстових полів, текст упорядковано одним стовпцем, що складається зі змінної кількості рядків.
Більшість тексту на початку становлять листи й розмови на різноманітні теми, зазвичай визначені в заголовку. Перелік цих розділів доступний на початку тому. Ближче до кінця тексту заголовки до розділів більше не зазначені, а листи й розмови поступаються місцем колекції інших, неідентифікованих прозових і поетичних текстів у різних напрямках на сторінці. Деякі з цих творів написано шрифтом дивані, чітко видно різні руки. У кінці тексту подано перелік термінів та їх визначення стилем рика.
Переписувач рукопису невідомий.
Рукопис був неправильно переплетений, текст починається на стор. 111, а також колофон із датою 1155 хіджри () на стор. 110.
Основний текст чорним чорнилом із червоними ключовими словами та підкресленнями. Текст в одну колонку з 25 рядків без текстових полів. На початку та в кінці тома є значна кількість нотаток османською турецькою мовою, які написані не тією рукою, що й основний текст. Один із них на початку тексту датований 1196 роком хіджри (1781-82 рр. н. е.).
Турецький переклад Язиджіоглу Ахмеда Біджана (помер після 870 р. хіджри/1466 р. н. е.) «Аджа’іб аль-махлукат» арабської праці з географії та космографії Закарії ібн Мухаммада аль-Казвіні (помер 682 р. хіджри/1283 р. н. е.). Переклад Язиджіоглу Ахмеда Біджана був найвідомішим і, можливо, найбільш читаним твором такого роду. Роботу над ним завершив у Галліполі 857 р. хіджри (1453 р. н. е.). Він складається із сімнадцяти розділів і базується на перських перекладах, а не на арабському оригіналі аль-Казвіні.
Переписувач рукопису невідомий.
