Історія подає численні факти про участь жіноцтва в боях з ворогами своєї батьківщини з чолоовіками нарівні. Жіноцтво скріплюювало ряди вояцтва, підбадьорувало його на дусі, часто самостійно керувало громадськими і державними справами,не кажучи вже про його природну роль - матерів, вихованок юнацтва на гідних і чесних громадян та відважних оборонців рідних земель.
Проблема одвічности й незалежности від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». В епідемічному бараці панує смерть. Там умирають приречені люди. Але поза стінами бараку буяє, цвіте і сміється життя. Такі — жорстокі, але звичайні й незаперечні контрасти довкола. В. Підмогильний уміє їх тонко і глибоко відчути і в мистецьких образах донести до читача.
