Таця київського митрополита Йоаникія (Руднєва, 1836-1900), настоятеля Братського монастиря, подарована йому церковними старостами Києва. Зроблена на Фабриці ювелірних виробів Йосипа Маршака у Києві. На бортику зображення герба Києва (Аргангел Михаїл у срібному одязі у синьому полі та видів Св. Софії із дзвіницею, Братського монастиря, семінарії та Миколаївського монастиря із відповідними підписами під ними. Посередині таці – вид Києво-Печерської Лаври, а навколо нього напис – «Его высокопреосвѧщенству Іоанникію митрополиту кіевскому и галицкому», знизу – «на память отъ церковныхъ старостъ города Кіева».
Зображення нагадують про місця, з якими пов’язана кар’єра Йоаників: був ректором семінарії (вже як митрополит опікувався спорудженням для неї нової будівлі) та архимандритом Миколаївського монастиря (з 1858 р.), настоятелем Братського монастиря (з 1859 р.); служив у соборному храмі Київської єпархії – Св. Софії. Опікувався ремонтом Свято-Успенського собору та спорудженням нової трапезної церкви Лаври.
Фарфорова посудина розписана рослинним орнаментом з позолотою; в центрі із золотою короною вензель «СВ» (латиницею; у перекладі, ймовірно, «канцлер Безбородько»). На вазі клейма заводу Ф.Я. Гарднера 1780-х – 1790-х років. Напис «LABORE ET ZELO» [«працею і завзяттям»] відповідає девізу родового герба Безбородька.
Фарфорова ваза розписана рослинним орнаментом з позолотою; в центрі із золотою короною вензель «СВ» (латиницею; у перекладі, ймовірно, «канцлер Безбородько»). На вазі клейма заводу Ф.Я. Гарднера 1780-х – 1790-х років. Напис «LABORE ET ZELO» [«працею і завзяттям»] відповідає девізу родового герба Безбородька. Належала сім’ї Кочубеїв. До Національного історичного музею надійшла у 1963 році від киянина Ю. В. Чередниченка, далекий родич якого, за його словами, був камердинером у родині нащадків Кочубеїв.
Срібна чаша для свячення води з гравіюванням: «Сεй сосудъ ко употреблεнію свящεныѧ води соωрудися иждивεніεм ωбитεли стои Братскои кіεв: тщаніεм іεромонаха Ѳεωдосія Ґгуґурεвича в тоѧ врεмя ігумена и рεктора выш пом: ωб: лѣта Гсдня ахпs. Фун: а: и лот: а8:»
Еліпсовидна форма. У верхній частині – кільце для підвішування. На лицьовій частині – монограма Ісуса Христа, прикрашена, як і контури по колу на обох боках, камінням; на звороті – гравірування: «Ad M. D. T. O. M. G. Bg. V. M. H. Hoc munusculum ad ornandam Imaginem Deiparae Virginis Mariae ab Angelo salutatae, Almae sodalitati maiori, in orthodoxo Collegio Mohilaeano Kijoviensi erecto et confirmatae, ejusdem membrum Hieromonachus Antonius Strzeszowski, obtulit. Anno Domini 1705 Iulij die 2.» [переклад після скорочення: «Цей даруночок, виготовлений і зроблений для прикраси образу Богорівної Діви Марії, яку привітав янгол, приніс для великої конґреґації в православному Києво-Могилянському колегіумі її член єромонах Антоній Стшешовський року Божого 1705 2 липня»]. Над написом гравірована позначка «H», а під ним вказано інвентарний номер чорним чорнилом: «МІК УРСР ДМ 7112 СМ 721».
Срібна літургійна чаша, яка була подарована монахом Йоакимом Двигубським Братському Богоявленському монастирю у ХVIII столітті. На чаші викорбовано рослинний візеруок, янголи з крилами та сюжети «Тайна вечеря» і «Покладення до гробу». На піддоні є стрічково-рослинний орнамент, овальні медальйони та символи Страстей Христових. На звороті піддону по краю напис: «Сєй кєлихъ во св̃тую Бг̃оѧвлєнсккую Братскую ωбитєль соωруживъ ωтдадє Кієво Пєчєрскіѧ Лаври монахъ Иоакимъ Двигубскій. Року 1740 мцѧ дєкабра 18 днѧ». Тавро майстра – «МН» (Матвій Нарунович?).
Кутова пічна кахля з рослинним орнаментом та рел'єфними рамами, частина виробу втрачена. виявлена під час господарчих робіт біля фундаментів Богоявленського собору.
