Еліпсовидна форма. У верхній частині – кільце для підвішування. На лицьовій частині – монограма Ісуса Христа, прикрашена, як і контури по колу на обох боках, камінням; на звороті – гравірування: «Ad M. D. T. O. M. G. Bg. V. M. H. Hoc munusculum ad ornandam Imaginem Deiparae Virginis Mariae ab Angelo salutatae, Almae sodalitati maiori, in orthodoxo Collegio Mohilaeano Kijoviensi erecto et confirmatae, ejusdem membrum Hieromonachus Antonius Strzeszowski, obtulit. Anno Domini 1705 Iulij die 2.» [переклад після скорочення: «Цей даруночок, виготовлений і зроблений для прикраси образу Богорівної Діви Марії, яку привітав янгол, приніс для великої конґреґації в православному Києво-Могилянському колегіумі її член єромонах Антоній Стшешовський року Божого 1705 2 липня»]. Над написом гравірована позначка «H», а під ним вказано інвентарний номер чорним чорнилом: «МІК УРСР ДМ 7112 СМ 721».
Срібна літургійна чаша, яка була подарована монахом Йоакимом Двигубським Братському Богоявленському монастирю у ХVIII столітті. На чаші викорбовано рослинний візеруок, янголи з крилами та сюжети «Тайна вечеря» і «Покладення до гробу». На піддоні є стрічково-рослинний орнамент, овальні медальйони та символи Страстей Христових. На звороті піддону по краю напис: «Сєй кєлихъ во св̃тую Бг̃оѧвлєнсккую Братскую ωбитєль соωруживъ ωтдадє Кієво Пєчєрскіѧ Лаври монахъ Иоакимъ Двигубскій. Року 1740 мцѧ дєкабра 18 днѧ». Тавро майстра – «МН» (Матвій Нарунович?).
Грамота Петра І, яка декларувала, що Київський колегіум має незалежний від міського уряду юридичний статус. Її появу спричинив масштабний конфлікт між київ. міщанами та викладацькою і студентською корпорацією. Грамота підтверджувала надані попередньою грамотою 1694 року привілеї та декларувала, що цей навчальний заклад має незалежний від міського уряду юридичний статус. У цьому документі колегіум іменується "академією". Це дало дослідникам підставу вести мову про те, що 1701 в історії КМА настав новий етап – власне академічний. Однак, ще до 1701 в документах, які стосувалися КМА, вже вживався термін "академія" на її означення, так само як і після 1701 КМА продовжували іменувати "колегіумом" та "латинською школою".
В оправі. Без початку та кінця. Мова: церковнослов'янська (серб. ред.). Письмо: півустав ост. чв. XIV ст., різних типів і розмірів, з легким нахилом управо.
Без кінця. Мова: церковнослов'янська (болг. ред.). Рукопис реставровано в 20-30-х роках XVI ст. Письмо: півустав південнослов'янський, болгарський, ост. чв. XІV ст., великий, із легким нахилом уліво, одного почерку, та др. чв. XVІ ст., середній, із легким нахилом уліво, одного почерку. Оздоблення. Заставка балканського типу. Заголовки статей, деякі з елементами простої в'язі, ініціали великі тонкі та заголовні літери кіноварні. Оправа 20-30-х років XVІ ст., частково поновлювалася й пізніше. Дошки з жолобками в шкірі з тисненням.
Ч. 1. - XIV ст.
Ч. 2. - XVI ст.
Уривок з латинського місалу (Sacramentarium), інша назва – Київській місал. Писано трьома почерками. Містять читання з Послання апостола Павла до римлян (ХІІІ, 11-14; XIV, 1-4), молитву до Пресвятої Діви зі служби Благовіщенню, різні молитви з меси тощо. Одна з найдавніших пам’яток давньослов’янської писемності, має непересічне естетичне та лінгвістичне значення для світової культури.
Листки було подаровано Київській духовній академії її колишнім вихованцем архімандритом Антоніном Капустіним, керівником Руської православної місії в Єрусалимі, який знайшов їх в монастирі св. Катерини на Синаї. На оправі рукопису – дарчий напис о. Антоніна: "В библиотеку КДА. Иерусалим. 1872 г.".
Ергардт Євген Костянтинович народився у 1880 році у місті Городня Чернігівської губернії. Після закінчення Чернігівської духовної семінарії навчався у Київській духовній академії у 1908-1912 роках. Після закінчення академії і за радянської влади служив священиком у Житомирській області. У 1950-х роках з дружиною мешкав у Житомирі.
