Рукопис розпочинається арабським поясненням важливих аспектів ісламської практики, за яким іде продовження османською турецькою мовою тієї самої теми або переклад тексту. Багато тексту організовано у формі запитань і відповідей щодо вірувань певної секти з тривалою медитацією над іменами Аллаха. Посередині тексту, після перерви в основному тексті (датованому на цей момент 1147 р. хіджри / 1734-35 рр. н. е.), який заміщено пізнішими додатками, є коротке пояснення начальників Курайшів, від Хашіма ібн Абд Манафа до Абу Таліба ібн Абд аль-Муталліба. Потім наведений елегійний (?) вірш про Шаха Мухаммада Джанфі (?) ібн Алі османською турецькою мовою (датований 1146 р. хіджри), за яким слідує дуа арабською мовою.
Далі йде таблиця днів різних місяців хіджри, присвоєних різним буквам абджадського алфавіту, датована 1103 р. хіджри (1691-92 рр. н. е). Після таблиці - оповідки османською турецькою мовою про пророків Ібрагіма та Якуба. У цьому місці раптово змінюється почерк, припиняється вокалізація, однак залишена розмітка натякає на продовження того самого тексту. Останні дві сторінки містять значну кількість графіті різних напрямків та почерків.
В змісті продовжується послідовність запитань і відповідей, а також бейітлерів (віршованих двовіршів), перш ніж закінчитися формально. Останні дві сторінки містять значну кількість графіті різних напрямків та почерків.
Фізичний опис: Текст скопійований нерівномірним шрифтом або, можливо, декількома руками, переважно у стилі насх. Вокалізація частіше в середині та в кінці документа. Приблизно на середині рукопису оригінальне копіювання припиняється й потім відновлюється на наступній сторінці іншою, але подібною рукою. Весь текст скопійовано чорним чорнилом, іноді з нерівномірним та розрідженим використанням червоного чорнила для заголовків, роздільників і надрядкових ліній. Текст спочатку розташований однією колонкою без рамок, а коли йдеться про вірші, поділяється на дві колонки лише для того, щоб повернутися до однієї колонки уже в прозовій формі. Кожна сторінка містить 19 рядків.
Переписувач рукопису невідомий.
Доношеніє (презента) київському митрополиту Гавриїлу (Кременецькому) від парафіян роменської Вознесенської церкви із проханням рукопокласти в диякони студента богослов’я Київської академії Данила Григоровича. Оригінал було укладено між 1770–1783 роками, відповідно копія — кінець XVIII століття.
Один із трьох документів, що стосується дияконських свячень Григоровича в колекції Національного історичного музею України.
Ікона на дерев'яній дошці з відреставрованої дерев'яної церкви
м. Дрогобич.
Дарунок Вірі Вовк від Ігоря Калинця.
Відламаний шматок лівої верхньої частини.
