Рік надходження – 1992.
На звороті, на полотні вгорі ліворуч: «ПКN19; Дарунок автора Галереї мистецтв УКМА»; вгорі праворуч: «Лобанов Андрій Володимирович; 1958 р.н.; м. Київ; «Спокуса»; 90х90; п/о».
Рік надходження – 1992.
На звороті: «Григоров Віктор Федорович; нар. 1939 р.; «Спогади», 90х80; х/м; Київ; 90/80; олія; вик. 1975; Дар автора галереї мистецтв Університету Києво-Могилянської академії»; підпис автора; «8.VI. 91 р.»
Києво-Могилянська академія впродовж 200-літньої історії була основним осередком освіти, науки, культури, суспільно-політичної думки. Окрім головної мети — навчати й виховувати українську молодь, Академія виконувала величезну просвітницьку місію. її вихованці поширювали у всьому православному світі наукові, філософсько-світоглядні й богословські ідеї. Навколо них створювались інтелектуальні осередки, які в свою чергу впливали на громадсько-політичне й культурне життя суспільства. Залишаючись на давніх національних традиціях, Академія водночас здійснила вагомий крок до форм і змісту європейської освіти, до засвоєння європейських наукових і культурних надбань і, таким чином, сприяла інтеграції двох культур, що історично склалися — східної (слов'яно-візантійської) й західної.
На блакитному тлі – картуш, оточений знаменами, гарматами, литаврами тощо, в якому – козак із рушницею та шаблею у піхвах з лівого боку; нижній лівий кут пошкоджено. На звороті на блакитному тлі – щит, що його підтримують частково збережені зображення янголів із пальмовими гілками, із зображенням руки із золотим хрестом (гербом сотні?). Під гербом напис:
«Гдъ Іис за люди страдаше,
В сохранстве тайны спасение наше.
Блюди опасно, како преступати,
Егда кто имать службу совершати».
Після реставрації 1960-х рр. було закрито приблизно 80% зворотної сторони. Реставрація 2009 р. виявила на звороті два різні сучасні (за хімічним аналізом) малюнки: під зображеннями ангелів був герб Лубенського полку (рука із пірначем у картуші із арматурою навколо).
Прапор виявив у церкві і передав 1885 р. до Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії священик с. Сенчанські Скоробагатки Лохвицького повіту Полтавської губернії Пантелеймон Данилевський. У Церковно-археологічному музеї експонувався у двосторонній вертикальній вітрині. Із 1920-х – у лаврському музеї культів і побуту. Від 1934 р. був долучений до переданої колекціонером Павлом Платоновичем Потоцьким збірки і став частиною «Музею України – збірки П. П. Потоцького».
Рік надходження – 1998.
Дарунок дружини художника Стефанії Баляс (США).
До України роботи Володимира Баляса привезли Тарас і Оксана Козбури (м. Лос-Анджелес, США). У НаУКМА зберігаються 23 ліногравюри 64х46 см, 11 ліногравюр 24х30 см і одна робота олією на полотні. Перша виставка творів В. Баляса відбулася у НаУКМА 31 серпня –18 вересня 1998 року.
Рік надходження – 1998.
Дарунок дружини художника Стефанії Баляс (США).
До України роботи Володимира Баляса привезли Тарас і Оксана Козбури (м. Лос-Анджелес, США). У НаУКМА зберігаються 23 ліногравюри 64х46 см, 11 ліногравюр 24х30 см і одна робота олією на полотні. Перша виставка творів В. Баляса відбулася у НаУКМА 31 серпня –18 вересня 1998 року.
Рік надходження – 1996. Дарунок автора.
На звороті, на полотні вгорі: «Сокіл у вирії»; Ю. Храновський; 1993 рік», нижче [білою фарбою або крейдою?]: сигнатура автора; ліворуч (вертикально): «Храновський».
