Гравюра до диспуту, що відбувся 1739 року. У центрі — поколінний портрет архієпископа, вміщений в овальну рамку. Навколо портрету зображені алегоричні жіночі фігури, що персоналізують філософію, медицину, поезію, астрономію. В бічних частинах розміщені клейма з алегоріями, зображення навчального (тепер Староакадемічний) корпусу, інших споруд, студентів Києво-Могилянської академії з сувоями в руках.
Києво-Могилянська академія за силою впливу на буття українського народу, попри майже 400-ліття від початку їі заснування, залишається тією складовою, що й сьогодні формує наш духовний світ. Це видання - короткий виклад історії виникнення й діяльності Академії, її могутнього впливу на суспільне життя України й далеко за її межами. Видання розраховане насамперед на абітурієнтів НаУКМА, а також на всіх, хто цікавиться історією духовної культури України
Ця праця є першою в Україні спробою дослідити історію одного з найвідоміших національних храмів - церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці при Києво-Могилянській академії.
Києво-Могилянська академія впродовж 200-літньої історії була основним осередком освіти, науки, культури, суспільно-політичної думки. Окрім головної мети — навчати й виховувати українську молодь, Академія виконувала величезну просвітницьку місію. її вихованці поширювали у всьому православному світі наукові, філософсько-світоглядні й богословські ідеї. Навколо них створювались інтелектуальні осередки, які в свою чергу впливали на громадсько-політичне й культурне життя суспільства. Залишаючись на давніх національних традиціях, Академія водночас здійснила вагомий крок до форм і змісту європейської освіти, до засвоєння європейських наукових і культурних надбань і, таким чином, сприяла інтеграції двох культур, що історично склалися — східної (слов'яно-візантійської) й західної.
