Лист редактора журналу «Православная Подолия», вихованця Київської духовної академії, протоієрея Євфимія Сіцінського Стефану Леонтійовичу Дроздову (від 19 жовтня 1907 року, м. Кам’янець-Подільський).
У тексті Сіцінського зазначено, що у відповідь на лист адресата до редакції «Подольских епархиальных ведомотей», він від імені редакції «Православной Подолии» інформує про наявність книг, присвячених опису сіл Подільської єпархії.
Портрет Ірини Іванівни Сигиревича, дружини викладача риторики та піїтики Києво-Могилянської академії, а також протоєрея Києво-Софійського собору Димитрія Івановича Сигиревича (бл. 1755-1827).
Імовірно, Гаврило Васько (1820-1865), відомий передусім як копіїст портретів, створив цю роботу на замовлення Василя Тарновського. До Національного історичного музею надійшов із Російського історичного музею у липні 1948 року.
Срібний хрест – вклад Петра Конашевича-Сагайдачного до Богоявленської церкви Києво-Братського монастиря. Бічні площини прикрашені суцільним поясом геометричного орнаменту, складеного з ромбів і суцільних довгих ліній. На лицьовій стороні Розп’яття, знизу вигравірувано у два рядки «фун: 2: 16: лот: :is: [16]». На зворотному боці гравіроване зображення Святого Духа у вигляді голуба в сіянні, на перекладині – поясні зображення ангелів, в центрі – Іоанн Хреститель хрестить Ісуса Христа. На нижній похилій перекладині гравірування: «року ахк̃в [1622] надал сєй крεстъ раб Божий Пєтръ Конашєвич Сагайдачный гєтьман Войска ɛг̃о к̃ м̃л Запорозског̃ до цєркви Свєтого Богоявлєниѧ Господнѧ в домъ братский на ωтпущєниє гриховъ своихъ».
На дошці, що підтримує полотно чорним кольором є напис «Сей патретъ съ Ивана Василевича Леванды протоіерея Кіево-Софийскаго Кафедральнаго собора и кавалера Св. Анны 1й степени и креста жалован. императрицею Екатериною родившагось в Кіевѣ в 1736 году и умершаго 1814го года июня 25го дня коему да будет незиблема вѣчная память» та «Патретъ Лεванди который имѣлъ митру которую во время служенія носилъ и который примѣрный былъ нестяжателъ имѣнія, что и чемъ могъ бѣднимъ и неимущимъ пособлял часто его чем благодарилѣ тоже былъ всѣмъ доволенъ и коего сочиненія проповѣдней и сказанія оныхъ были во всей Росии примѣрные».
Список чудотворного образу Києво-Братської Богородиці. Образ поколінний. Внизу під зображенням пошкоджений напис: «[...]чудотворнаго образа Прєсвѧтой Бц̃ы Кієвской іжє въ Брацъкомъ мн̃астірѣ [...]одолѣ». Написи на звороті: облікові позначення «М-1374», «47270», «9728»; знизу – дещо затертий чорною фарбою напис червоним «Oltawa». Реставрована 1992 р. Євгенією Сізовою.
Чудотворний образ знаходився у Богоявленському соборі Києво-Братського монастиря. Створена для одного з храмів Полтавщини. Замовником списку міг бути хтось із вихованців Києво-Могилянської академії. Ймовірно, між 1910-1930-и рр. стала надбанням Полтавського краєзнавчого, а з 1940 р. – Полтавського художнього музею. Під час ІІ світової війни її вивезено до Німеччини (на що вказує напис «Oltawa»). Після репатріації ікону в 1955 р. передано історичному музею.
