Перегляд елементів (загалом 111)
Сортувати за:
-
Лист Євфимія Сіцінського
Лист редактора журналу «Православная Подолия», вихованця Київської духовної академії, протоієрея Євфимія Сіцінського Стефану Леонтійовичу Дроздову (від 19 жовтня 1907 року, м. Кам’янець-Подільський).
У тексті Сіцінського зазначено, що у відповідь на лист адресата до редакції «Подольских епархиальных ведомотей», він від імені редакції «Православной Подолии» інформує про наявність книг, присвячених опису сіл Подільської єпархії. -
Повідомлення Української академії наук про обрання Миколи Біляшівського академіком
Повідомлення Української академії наук про обрання Миколи Біляшівського (1867-1926) академіком зі згадкою про Миколу Петрова та засідання УАН на його квартирі у приміщенні Київської духовної академії. Підписано секретарем Агатангелом Кримським та управителем канцелярії Павлом Лозієвим. Містить інформацію про місце та час зустрічі І-го відділу та Спільного Зібрання УАН (дописано Кримським власноруч) – на квартирі професора КДА Миколи Івановича Петрова на розі вулиць Волоської та Іллінської (нині – 3-й поверх корп. 5 НаУКМА).
-
Повідомлення міського голови Степана Сольського
Повідомлення міського голови Степана Сольського (1835-1900) Миколі Львовичу Сварчевському про надсилання жетона Київського міського громадського управління на відзначення дев’ятисотліття хрещення Русі та екземпляра опису святкування цієї події. Згадане у документі 900-ліття святкування хрещення Русі, до організації якого долучився й колишній вихованець та професор Київської духовної академії Євфимій Крижановський, урочисто тривало у Києві 11–18 липня 1888 р. До міста прибули тисячі гостей, зокрема й делегації високих світських чиновників та єрархії. Урочисті зібрання і богослужіння відбулися у Софійському соборі, Десятинній церкві, КДА та інших місцях. Зазначений у повідомленні жетон – виготовлена Київським міським управлінням срібна відзнака із пам’ятником Святому Володимирові та написом «Из Киева по всей России. 988–1888». Степан Михайлович Сольський, вихованець і викладач (1864–1897) КДА, доктор богослов’я, помітний громадський діяч, був київським міським головою у 1887–1900 рр. Микола Львович Сварчевський на 1888 р. – дійсний статський радник, мировий суддя 12-ї ділянки у Києві.
-
Доношеніє київському митрополиту Гавриїлу Кременецькому
Доношеніє (презента) київському митрополиту Гавриїлу (Кременецькому) від парафіян роменської Вознесенської церкви із проханням рукопокласти в диякони студента богослов’я Київської академії Данила Григоровича. Оригінал було укладено між 1770–1783 роками, відповідно копія — кінець XVIII століття.
Один із трьох документів, що стосується дияконських свячень Григоровича в колекції Національного історичного музею України. -
Свідчення Київської академії
Копія свідчення («свидѣтεлствω») Київської академії, видане студенту філософії Герасиму Григоровичу за підписом префекта Георгія Щербацького. Один із десяти документів, що стосується рукопокладення Григоровича. Діловодна копія була знята в Роменському духовному правлінні. -
Письмовий вид із Київської духовної консисторії
Письмовий вид із Київської духовної консисторії, виданий студенту філософії Київської академії Степану Румницькому, із митрополичим благословенням здобувати презенти власника і парафіян с. Рогинці та духовного правління для рукопокладення половинним священиком до Георгіївської церкви. Один із семи документів, що стосується рукопокладення Румницького у колекції Національного історичного музею України. -
Лист Євфимія Сіцінського
Лист за підписом голови Подільського церковного історико-археологічного товариства, вихованця Київської Духовної Академії, прот. Євфимія Сіцінського та секретаря М. Бичковського Карлу Васильовичу Болсуновському із подякою за дар кількох предметів музею товариства.
У листі згадано про пожертву Болсуновським музею товариства: 4-х шматків бронзових ножів із Мінусінська; античних бронзових ґудзиків; 2-х бронзових фібул; шматка фібули готського стилю; вушка від бронзової посудини; частини бронзової фібули; 2-х набивних бляшок; бронзового бубонця; бронзового гачка; хрестика.
Зберігається серед матеріалів відомого колекціонера та нумізмата К. В. Болсуновського (Архів НМІУ, ф. 4, оп. 1, спр. 11, арк. 77) -
Лист Миколи Петрова
Лист секретаря Церковного історико-археологічного товариства Миколи Петрова із повідомленням про засідання товариства. Текст листа: «13-го сего октября в 6 часов по полудни, имеет быть открытое заседание Церковно-Историческаго и Археологическаго Общества при Киевской Духовной Академии, в конгрегационном зале Академии. Членом, священником Ф. И. Титовым, предложен будет реферат по поводу ответа г. Яблоновскаго на библиографическую заметку о его “Истории Киевской Академии”. Секретарь Н. Петров. 7 окт. 1903 г.». Вірогідно – це каліграфічний автограф Петрова.
Зберігається серед матеріалів відомого колекціонера та нумізмата К. В. Болсуновського (Архів НМІУ, ф. 4, оп. 1, спр. 8, арк. 25) -
Атестат Київської академії, виданий студенту богослов’я Данилу Паскевичу
Атестат Київської академії, виданий студенту богослов’я Данилу Паскевичу за підписом ректора Георгія Кониського та префекта Давида Нащинського. Один із документів, що стосується рукопокладення та священнослужіння Паскевича. Діловодна копія, знята в Роменському духовному правлінні. -
Універсал гетьмана Данила Апостола
Універсал гетьмана Данила Апостола про збір пожертв на ремонт будівлі Києво-Могилянської академії та Богоявленського собору Київського Братського монастиря, підписаний 19 травня 1732 року у Глухові. Універсал ілюструє роль благодійників у житті Києво-Могилянської академії, те як збирали кошти на її розвиток. -
Перший наказ університету «Києво-Могилянська академія»
Один з перших організаційно-розпорядчих документів НаУКМА. 16 листопада 1991 року В’ячеслав Брюховецький, ініціатор відновлення Києво-Могилянської академії, почав офіційно виконувати обов’язки директора-організатора Виконавчої дирекції по відродженню КМА. На цю посаду його завтердила робоча група з відродження Києво-Могилянської академії при Кабінеті Міністрів України у жовтні 1991 року. -
Царська грамота Києво-Могилянській академії
Грамота Петра І, яка декларувала, що Київський колегіум має незалежний від міського уряду юридичний статус. Її появу спричинив масштабний конфлікт між київ. міщанами та викладацькою і студентською корпорацією. Грамота підтверджувала надані попередньою грамотою 1694 року привілеї та декларувала, що цей навчальний заклад має незалежний від міського уряду юридичний статус. У цьому документі колегіум іменується "академією". Це дало дослідникам підставу вести мову про те, що 1701 в історії КМА настав новий етап – власне академічний. Однак, ще до 1701 в документах, які стосувалися КМА, вже вживався термін "академія" на її означення, так само як і після 1701 КМА продовжували іменувати "колегіумом" та "латинською школою".