Фарфорова посудина розписана рослинним орнаментом з позолотою; в центрі із золотою короною вензель «СВ» (латиницею; у перекладі, ймовірно, «канцлер Безбородько»). На вазі клейма заводу Ф.Я. Гарднера 1780-х – 1790-х років. Напис «LABORE ET ZELO» [«працею і завзяттям»] відповідає девізу родового герба Безбородька.
Фарфорова ваза розписана рослинним орнаментом з позолотою; в центрі із золотою короною вензель «СВ» (латиницею; у перекладі, ймовірно, «канцлер Безбородько»). На вазі клейма заводу Ф.Я. Гарднера 1780-х – 1790-х років. Напис «LABORE ET ZELO» [«працею і завзяттям»] відповідає девізу родового герба Безбородька. Належала сім’ї Кочубеїв. До Національного історичного музею надійшла у 1963 році від киянина Ю. В. Чередниченка, далекий родич якого, за його словами, був камердинером у родині нащадків Кочубеїв.
Гравюра у виконанні Валкера Джалиса є копією портрета Безбородька, виконаного художником Лампі у 1791 році на замовлення, у зв’язку з підписаннями миру у Яссах з Османською імперією. За дипломатичні зусилля Катерина ІІ нагородила Безбородька орденом апостола Андрія Первозванного.
Портрет, створений задовго після смерті архиєпископа Мелетія і невідомо, на основі яких візуальних джерел. На початку 17 століття Мелетій Смотрицький був ректором Київської братської школи, викладав там церковнослов’янську мову та латину. Також він відзначився як єпископ і настоятель Братського монастиря, як автор полемічних трактатів з питань церковної унії православної і католицької церков.
Один з перших портретів після канонізації Димитрія. Створений на замовлення ігумена Київського Кирилівського монастиря Феофана Жолтовського. У 1892 р. Турвольд Кибальчич передав його до Київської міської думи; звідти за сприяння Богдана Ханенка у 1899 р. портрет надійшов до Київського художньо-промислового і наукового музею.
Димитрій Іванович Сигиревич був викладачем Києво-могилянської академії, протоєреєм Києво-Софійського собору. На звороті полотна є дві паперові наклейки із текстом: друкованими літерами – «Димитрій Ивановичъ Сигиревичъ Каѳедральный протоіерей Кіево-Софійскаго Собора скончался в 1826 году.»; рукописна – «Копія тексту картки, що була приліплена на лицевій стороні портрета. Портрет протоірея Д. И. Сигиревича подарен Кіевской Духовной Академіи внуком его коллежскимъ совѣтникомъ Николаемъ Николаевичемъ Сигиревичемъ въ воспоминаніе того, что протоіерей Сигиревичъ до назначенія въ Софійскій Соборъ въ концѣ 18го вѣка, былъ учителемъ Кіевской Духовной Академіи. Г. Кіевъ іюня 1го дня 1912 года.».
Срібна чаша для свячення води з гравіюванням: «Сεй сосудъ ко употреблεнію свящεныѧ води соωрудися иждивεніεм ωбитεли стои Братскои кіεв: тщаніεм іεромонаха Ѳεωдосія Ґгуґурεвича в тоѧ врεмя ігумена и рεктора выш пом: ωб: лѣта Гсдня ахпs. Фун: а: и лот: а8:»
Еліпсовидна форма. У верхній частині – кільце для підвішування. На лицьовій частині – монограма Ісуса Христа, прикрашена, як і контури по колу на обох боках, камінням; на звороті – гравірування: «Ad M. D. T. O. M. G. Bg. V. M. H. Hoc munusculum ad ornandam Imaginem Deiparae Virginis Mariae ab Angelo salutatae, Almae sodalitati maiori, in orthodoxo Collegio Mohilaeano Kijoviensi erecto et confirmatae, ejusdem membrum Hieromonachus Antonius Strzeszowski, obtulit. Anno Domini 1705 Iulij die 2.» [переклад після скорочення: «Цей даруночок, виготовлений і зроблений для прикраси образу Богорівної Діви Марії, яку привітав янгол, приніс для великої конґреґації в православному Києво-Могилянському колегіумі її член єромонах Антоній Стшешовський року Божого 1705 2 липня»]. Над написом гравірована позначка «H», а під ним вказано інвентарний номер чорним чорнилом: «МІК УРСР ДМ 7112 СМ 721».
