На дошці, що підтримує полотно чорним кольором є напис «Сей патретъ съ Ивана Василевича Леванды протоіерея Кіево-Софийскаго Кафедральнаго собора и кавалера Св. Анны 1й степени и креста жалован. императрицею Екатериною родившагось в Кіевѣ в 1736 году и умершаго 1814го года июня 25го дня коему да будет незиблема вѣчная память» та «Патретъ Лεванди который имѣлъ митру которую во время служенія носилъ и который примѣрный былъ нестяжателъ имѣнія, что и чемъ могъ бѣднимъ и неимущимъ пособлял часто его чем благодарилѣ тоже былъ всѣмъ доволенъ и коего сочиненія проповѣдней и сказанія оныхъ были во всей Росии примѣрные».
Срібний хрест – вклад Петра Конашевича-Сагайдачного до Богоявленської церкви Києво-Братського монастиря. Бічні площини прикрашені суцільним поясом геометричного орнаменту, складеного з ромбів і суцільних довгих ліній. На лицьовій стороні Розп’яття, знизу вигравірувано у два рядки «фун: 2: 16: лот: :is: [16]». На зворотному боці гравіроване зображення Святого Духа у вигляді голуба в сіянні, на перекладині – поясні зображення ангелів, в центрі – Іоанн Хреститель хрестить Ісуса Христа. На нижній похилій перекладині гравірування: «року ахк̃в [1622] надал сєй крεстъ раб Божий Пєтръ Конашєвич Сагайдачный гєтьман Войска ɛг̃о к̃ м̃л Запорозског̃ до цєркви Свєтого Богоявлєниѧ Господнѧ в домъ братский на ωтпущєниє гриховъ своихъ».
Імовірно, Гаврило Васько (1820-1865), відомий передусім як копіїст портретів, створив цю роботу на замовлення Василя Тарновського. До Національного історичного музею надійшов із Російського історичного музею у липні 1948 року.
Таця київського митрополита Йоаникія (Руднєва, 1836-1900), настоятеля Братського монастиря, подарована йому церковними старостами Києва. Зроблена на Фабриці ювелірних виробів Йосипа Маршака у Києві. На бортику зображення герба Києва (Аргангел Михаїл у срібному одязі у синьому полі та видів Св. Софії із дзвіницею, Братського монастиря, семінарії та Миколаївського монастиря із відповідними підписами під ними. Посередині таці – вид Києво-Печерської Лаври, а навколо нього напис – «Его высокопреосвѧщенству Іоанникію митрополиту кіевскому и галицкому», знизу – «на память отъ церковныхъ старостъ города Кіева».
Зображення нагадують про місця, з якими пов’язана кар’єра Йоаників: був ректором семінарії (вже як митрополит опікувався спорудженням для неї нової будівлі) та архимандритом Миколаївського монастиря (з 1858 р.), настоятелем Братського монастиря (з 1859 р.); служив у соборному храмі Київської єпархії – Св. Софії. Опікувався ремонтом Свято-Успенського собору та спорудженням нової трапезної церкви Лаври.
Портрет Ірини Іванівни Сигиревича, дружини викладача риторики та піїтики Києво-Могилянської академії, а також протоєрея Києво-Софійського собору Димитрія Івановича Сигиревича (бл. 1755-1827).
Глиняна посудина темно-сірого кольору з витягнутою горловиною та біконічним вінцем, з двома вушками, розташованими в середній частині тулуба. Була випадково знайдена на території Михайлівського монастиря у Києві і передана до Церковно-археологічного музею преосвящ. Віталієм (1861–1865), вихованцем Київської духовної академії. Після розформування музею став частиною колекції Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка.
Пояс прикрашено сценами боротьби тварин — зображено оленя, якого переслідують дві собаки, два буйволи і два грифони з фантастичною птахою. Надійшов до Церковно-археологічного музею при иКиївській духовній академії в складі кавказьких старожитностей, подарованих музею генерал-лейтенантом О. В. Комаровим.
