Макет виготовлено у Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури і будівельної техніки, що перебував у складі Академії будівництва й архітектури УРСР
Письмовий вид із Київської духовної консисторії, виданий студенту філософії Київської академії Степану Румницькому, із митрополичим благословенням здобувати презенти власника і парафіян с. Рогинці та духовного правління для рукопокладення половинним священиком до Георгіївської церкви. Один із семи документів, що стосується рукопокладення Румницького у колекції Національного історичного музею України.
Рельєфне зображення навчального корпусу КМА коричневого та зелено-брунатного кольору із написом «Акадємія Києво- Могилянська» та роки «1615/1817». Плакета із серії «Стародавня архітектура» української художниці-кераміста Галини Сильвестрівни Севрук.
Рельєфне ростове зображення жінки у фас із двоповерховим навчальним корпусом Києво-Могилянської академії у руках. Ліворуч від неї – ваза зі стилістичним зображенням рослини.
Повідомлення міського голови Степана Сольського (1835-1900) Миколі Львовичу Сварчевському про надсилання жетона Київського міського громадського управління на відзначення дев’ятисотліття хрещення Русі та екземпляра опису святкування цієї події. Згадане у документі 900-ліття святкування хрещення Русі, до організації якого долучився й колишній вихованець та професор Київської духовної академії Євфимій Крижановський, урочисто тривало у Києві 11–18 липня 1888 р. До міста прибули тисячі гостей, зокрема й делегації високих світських чиновників та єрархії. Урочисті зібрання і богослужіння відбулися у Софійському соборі, Десятинній церкві, КДА та інших місцях. Зазначений у повідомленні жетон – виготовлена Київським міським управлінням срібна відзнака із пам’ятником Святому Володимирові та написом «Из Киева по всей России. 988–1888». Степан Михайлович Сольський, вихованець і викладач (1864–1897) КДА, доктор богослов’я, помітний громадський діяч, був київським міським головою у 1887–1900 рр. Микола Львович Сварчевський на 1888 р. – дійсний статський радник, мировий суддя 12-ї ділянки у Києві.
Повідомлення Української академії наук про обрання Миколи Біляшівського (1867-1926) академіком зі згадкою про Миколу Петрова та засідання УАН на його квартирі у приміщенні Київської духовної академії. Підписано секретарем Агатангелом Кримським та управителем канцелярії Павлом Лозієвим. Містить інформацію про місце та час зустрічі І-го відділу та Спільного Зібрання УАН (дописано Кримським власноруч) – на квартирі професора КДА Миколи Івановича Петрова на розі вулиць Волоської та Іллінської (нині – 3-й поверх корп. 5 НаУКМА).
Портрет, створений задовго після смерті архиєпископа Мелетія і невідомо, на основі яких візуальних джерел. На початку 17 століття Мелетій Смотрицький був ректором Київської братської школи, викладав там церковнослов’янську мову та латину. Також він відзначився як єпископ і настоятель Братського монастиря, як автор полемічних трактатів з питань церковної унії православної і католицької церков.
Портрет генерального судді, випускника Києво-Могилянської академії Василя Кочубея був власністю київського міщанина Буренкова. У 1887 р. його куплено для Церковно-арехологічного музею при Київській духовній академії.
Гетьман зображений в темно-зеленому жупані, з булавою у правій руці та шаблею у лівій. Риси обличчя є відмінними від відомого достовірного зображення гетьмана, виконаного Вільгельмом Гондіусом у 1651 р. Ймовірно, портрет є копією з гравійованого зображення гетьмана у виданнях Бантиша-Каменського першої пол. ХІХ ст. У 1887 р. портрет куплено для Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії.
Портрет був власністю київського міщанина Буренкова. У 1887 р. його куплено для Церховно-археологічного музею при Київській духовній академії. Після його розформування був у складі колекцій різних музеїв, тепер зберігається у Національному історичному музеї України.