Срібний хрест – вклад Петра Конашевича-Сагайдачного до Богоявленської церкви Києво-Братського монастиря. Бічні площини прикрашені суцільним поясом геометричного орнаменту, складеного з ромбів і суцільних довгих ліній. На лицьовій стороні Розп’яття, знизу вигравірувано у два рядки «фун: 2: 16: лот: :is: [16]». На зворотному боці гравіроване зображення Святого Духа у вигляді голуба в сіянні, на перекладині – поясні зображення ангелів, в центрі – Іоанн Хреститель хрестить Ісуса Христа. На нижній похилій перекладині гравірування: «року ахк̃в [1622] надал сєй крεстъ раб Божий Пєтръ Конашєвич Сагайдачный гєтьман Войска ɛг̃о к̃ м̃л Запорозског̃ до цєркви Свєтого Богоявлєниѧ Господнѧ в домъ братский на ωтпущєниє гриховъ своихъ».
Лист за підписом голови Подільського церковного історико-археологічного товариства, вихованця Київської Духовної Академії, прот. Євфимія Сіцінського та секретаря М. Бичковського Карлу Васильовичу Болсуновському із подякою за дар кількох предметів музею товариства.
У листі згадано про пожертву Болсуновським музею товариства: 4-х шматків бронзових ножів із Мінусінська; античних бронзових ґудзиків; 2-х бронзових фібул; шматка фібули готського стилю; вушка від бронзової посудини; частини бронзової фібули; 2-х набивних бляшок; бронзового бубонця; бронзового гачка; хрестика.
Зберігається серед матеріалів відомого колекціонера та нумізмата К. В. Болсуновського (Архів НМІУ, ф. 4, оп. 1, спр. 11, арк. 77)
Лист секретаря Церковного історико-археологічного товариства Миколи Петрова із повідомленням про засідання товариства. Текст листа: «13-го сего октября в 6 часов по полудни, имеет быть открытое заседание Церковно-Историческаго и Археологическаго Общества при Киевской Духовной Академии, в конгрегационном зале Академии. Членом, священником Ф. И. Титовым, предложен будет реферат по поводу ответа г. Яблоновскаго на библиографическую заметку о его “Истории Киевской Академии”. Секретарь Н. Петров. 7 окт. 1903 г.». Вірогідно – це каліграфічний автограф Петрова.
Зберігається серед матеріалів відомого колекціонера та нумізмата К. В. Болсуновського (Архів НМІУ, ф. 4, оп. 1, спр. 8, арк. 25)
На дошці, що підтримує полотно чорним кольором є напис «Сей патретъ съ Ивана Василевича Леванды протоіерея Кіево-Софийскаго Кафедральнаго собора и кавалера Св. Анны 1й степени и креста жалован. императрицею Екатериною родившагось в Кіевѣ в 1736 году и умершаго 1814го года июня 25го дня коему да будет незиблема вѣчная память» та «Патретъ Лεванди который имѣлъ митру которую во время служенія носилъ и который примѣрный былъ нестяжателъ имѣнія, что и чемъ могъ бѣднимъ и неимущимъ пособлял часто его чем благодарилѣ тоже былъ всѣмъ доволенъ и коего сочиненія проповѣдней и сказанія оныхъ были во всей Росии примѣрные».
Список чудотворного образу Києво-Братської Богородиці. Образ поколінний. Внизу під зображенням пошкоджений напис: «[...]чудотворнаго образа Прєсвѧтой Бц̃ы Кієвской іжє въ Брацъкомъ мн̃астірѣ [...]одолѣ». Написи на звороті: облікові позначення «М-1374», «47270», «9728»; знизу – дещо затертий чорною фарбою напис червоним «Oltawa». Реставрована 1992 р. Євгенією Сізовою.
Чудотворний образ знаходився у Богоявленському соборі Києво-Братського монастиря. Створена для одного з храмів Полтавщини. Замовником списку міг бути хтось із вихованців Києво-Могилянської академії. Ймовірно, між 1910-1930-и рр. стала надбанням Полтавського краєзнавчого, а з 1940 р. – Полтавського художнього музею. Під час ІІ світової війни її вивезено до Німеччини (на що вказує напис «Oltawa»). Після репатріації ікону в 1955 р. передано історичному музею.
Атестат Київської академії, виданий студенту богослов’я Данилу Паскевичу за підписом ректора Георгія Кониського та префекта Давида Нащинського. Один із документів, що стосується рукопокладення та священнослужіння Паскевича. Діловодна копія, знята в Роменському духовному правлінні.
