На початку цього тому міститься персько-османський словник Ні‘метуллаха ібн-і Ахмеда ібн-і Каді Мубарека ер-Румі (помер 969 р. хіджри / 1561-62 рр. н. е.), відомого як Софіялі Ні‘метулла Ефенді. Остання чверть тому, здається, є граматикою перської мови, а не вичерпним словником, із розгорнутими поясненнями, наданими арабською, а не османською турецькою, і перекладами перських слів на османську турецьку. У тексті відсутній належний колофон, і тому складно визначити як точні тексти, вміщені до тому, так і дату їх копіювання. Наприкінці тексту є кілька коротких віршів, зокрема про шахи.
Написано/закінчено в місяці зі-ль-када року 960 гіджри.
Текст скопійовано переважно невокалізованим насхом із значними маргіналіями та паратекстуальним вмістом насталіком. Критичні компоненти тексту написано чорним чорнилом, у той час як сам словник містить перські слова чорним чорнилом, а османські турецькі переклади, підкреслення та пояснення - червоним чорнилом. Очевидно, на початку роботи була спроба створити текстові поля червоним чорнилом, але вони не були застосовані до решти тексту. В основній частині твору є 9 рядків перською мовою з 9 відповідними рядками османською мовою.
В останній чверті тому рука переписувача, а також організація тексту змінюються: більша частина тексту написана чорним чорнилом. Після кількох фоліо вигляд тексту знову змінюється: цього разу терміни заголовків у прозі висвітлені червоним чорнилом, а пояснення - чорним чорнилом із червоними контурами. На сторінці вміщено 27 рядків тексту, організованого одним стовпцем. У кінці тексту наявна частково вицвіла печатка власності Хасана Фехмі (?), знайдена на сторінці, очевидно, наклеєній поверх сторінки цього словника або іншого тексту.
Переписувач рукопису невідомий.
Фізичний опис: Текст скопійований доволі рівним насталіком. Основний текст чорнилом, з заголовками, роздільниками та надрядковими лініями червоним кольором, а також червоний колір використовується для кінцевої текстової рамки та іноді в маргіналіях. Текст розташований в одній колонці, більшість без текстових рамок, хоча на останній сторінці основного тексту є намальований прямокутник та трикутник навколо колофону з підсвічуванням чорним і червоним кольорами; 21 рядок на сторінці. Надрядкові лінії вказують на перські слова і фрази як у основному тексті, так і в маргіналіях.
Цей рукопис - це персько-османський словник Німетуллаха ібн-і Ахмеда ібн-і Каді Мубарек ер-Румі (помер 969 р. за хіджри / 1561-2 р. н.е), відомого як Соф'ялі Німетуллах Ефенді. Німетуллах народився у Софії і здобув певну репутацію як емалювальник. З перською поезією та літературою познайомився після переїзду до Стамбула та вступу до Накшбендійського тарікату. Після цього він вирішив поділитися своїми знаннями через цей персько-османський словник, роботу над яким було завершено в 947 р. хіджри (1541 р. н. е). Ймовірно, він зробив це «зі спонуканням та за допомогою» відомого шейхуль-іслама Кемальпашазаде (помер 940 р. за хіджри / 1533 р. н.е) (Бертельс, 'Niʿmat Allāh').
Текст поділяється на три частини: дієслова в алфавітному порядку; правила перської граматики з поясненнями перською мовою; іменники в алфавітному порядку. Тут слова розташовані відповідно до їхньої початкової літери, а всередині вони поділені на три розділи залежно від початкової голосної в слові. Поетичні цитати переважно взяті з перського глосарію Шемс-і Фахрі, складеного в 745 р. за хіджри (1344-45 р. н.е) із назвою Міяр-і Джамалі. Німетуллах використав принаймні п'ять інших джерел, а також надав значну кількість власного матеріалу. З цих додатків нотатки про діалекти та його етнографічні спостереження є великою цінністю (див. Бертельс, 'Niʿmat Allāh'). В кінці основного тексту є перелік чисел перською мовою, за яким слідує серія нотаток на цій мові.
Текст скопійовано насхом чорним чорнилом із червоними накладками, заголовками й текстовими полями, за винятком початкових сторінок, обрамлених золотом. Очевидно, було залишено місце для для висвітлення заголовка й титула, але жодне не було завершено. 11 рядків на сторінці. Третина тексту містить короткі маргіналії.
Том містить різноманітні твори Мустафи Ібн-і Алі Муваккіта, зокрема "Kifayetü'l-vakıt li-maarifetü'l-dair ve fazluhu ve el-semt", "Risale-yi ceyb-i afaki", "Kaide-yi irtifa". Ці тексти, як правило, стосуються ведення часу й різноманітної географічної, астрономічної, математичної інформації та операцій, необхідних для цього. Наприкінці тому вміщені різноманітні таблиці, що містять дні місяців Румі, довготу й широту великої кількості османських міст і містечок, а також Яджудж (Гог) і перелік місяців Хіджри та Румі.
Переписувач рукопису невідомий.
