Перегляд елементів (загалом 1796)
Сортувати за:
-
-
Поштовий блок "400 років Києво-Могилянській академії"
Поштовий блок складається з пяти марок із зображеннями корпусу №3 НаУКМА, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Григорія Сковороди, Семена Гулака-Артемовського -
-
Mecmua
Текст скопійований різними почерками вокалізованим і невокалізованим насхом та насталіком, подеколи трапляються елементи шрифту дивані. На деяких аркушах наявні червоні текстові поля, але вони є випадковими. На середині тому з’являються золоті текстові рамки. Текст здебільшого розміщений однією колонкою із змінною кількістю рядків на сторінці. Напис про право власності від Емірзаде Алі Різа Ефенді, датований 1110 р. хіджри (1698-99 рр. н. е.), знаходиться на початку роботи. У кінці тексту тому є значні пошкодження водою.
Цей том починається з персько-османського турецького словника, впорядкованого за літерами і розділеного на різні класи (іменники, дієслова тощо). Перські статті вокалізовані та написані чорним чорнилом із червоним, що використовується для міжрядкових перекладів османською турецькою мовою. Здається, що текст не є повним, оскільки починається без вступу, не має колофону. Далі кілька написів іншими руками, а потім новий османський турецький текст про пророка Мойсея та його поділ року на дванадцять місяців. Після цього йде перський перелік мудреців в Туркестані, а потім арабський та османський турецький тексти хвалебних виразів, за якими - перський текст про якості та характеристики пророка Мухаммеда, місцями з османським турецьким міжрядковим перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є "Tuḥfah-yi Hādī", поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османським турецьким перекладом. Перський текст повністю вокалізований. Наступний текст, скопійований тією ж рукою, що й попередній, є "Tuḥfah-yi Hādī", поетичною компіляцією перською мовою з міжрядковим османським турецьким перекладом. Том повертається до персько-османського турецького словника, який має той самий стиль каліграфії, що й перший текст, але організований за іншими принципами (частини мови та алфавітний порядок) та містить дату копіювання 920 р. хіджри (1542-43 рр. н. е.), що, ймовірно, є датою оригінального твору, а не цієї копії. Це закінчення доповнюється пізнішим і менш елегантним копіюванням персько-османського турецького списку загальних виразів, який закінчується серією віршів, написаних іншою рукою, що виглядає як пізні доповнення. Після перерви слідує новий текст, можливо "Lugat-ı Naci". Текст містить численні пізніші примітки на полях, іноді не вистачає перекладу. Він часто заплямований через значні пошкодження водою. Завершальна частина закінчується раптово.
Переписувач рукопису невідомий. -
Gulistān
Скопійовано насхом, іноді вокалізованим, двома різними руками. Основний текст написаний чорним чорнилом; ключові слова, контури та заголовки - червоним чорнилом. Раніше рукопис був пошкоджений водяними плямами, тому велика кількість фоліо оригінального тексту була втрачена. Вони були замінені пізніше (1209 р. хіджри), що призвело до двох різних організацій тексту. Оригінал містить текст в одній колонці, без текстових полів, з 9 основними рядками тексту перською мовою та 9 відповідними рядками міжрядкового османського турецького перекладу. У деяких пізніших оригінальних фоліо переклад відсутній. Нові доповнення містять 19 рядків тексту, але без міжрядкового перекладу. Є маргіналії, можливо, в рукописі оригінального тексту, по всьому оригінальному фоліо, та 18 сторінок непов’язаного тексту, написаного трьома чи більше особами, у кінці тому.
Цей том містить перськомовний текст "Ґулістану" Сааді, одного з найвидатніших віршів середньовічної перської літератури, разом із міжрядковим перекладом твору османською турецькою мовою. Міжрядковий переклад не знайдено в нещодавно доданих фоліо. Наприкінці твору є одна сторінка поетичних цитат, а потім 17 сторінок початку персько-османського турецького словника, очевидно, не пов’язаного з "Ґулістаном" Сааді.
Переписувач Сулейман Ібн-і Абдулла ель-Ісмаїлі. -
Şemayil-i şerif
Основний текст твору становить опис зовнішнього вигляду, характеристик та особистої історії пророка Мухаммеда, розділений відповідно до індексу на початку твору. Ймовірно, це копія османського турецького перекладу "Shamā’il al-nabawiyah wa’l-khaṣā’il al-Muṣṭafawiyah", зробленого ат-Тірмізі, без імені перекладача. Рукопис починається з такризу, за яким іде початок основного тексту, а в кінці - довгий вірш-прохання османською турецькою мовою. Том містить печатку та напис, які вказують на те, що ним володів Даї Абді. На полях часто є довгі коментарі османською турецькою мовою.
Текст скопійовано невокалізованим насхом чорним чорнилом, із використанням червоного кольору для заголовків і текстових полів, за винятком перших двох аркушів основного тексту, які містять товсті контури золотом. Перше фоліо основного тексту має заголовок золотим кольором із хвилястим трикутником, окресленим червоним кольором, що містить білі та рожеві квіти, зелені виноградні лози й червоні бутони на золотому тлі, а також зелені пагони, що піднімаються з трикутника. Після початкового такризу текст розміщується у дві колонки (із заголовками, кінцівками, вступною частиною та постскриптумом в одній колонці), що складається із 17 рядків.
Переписувач рукопису невідомий. -
Присяга першого ректора Університету "Києво-Могилянська академія"
Автограф присяги, яку склав Вячеслав Брюховецький на інавгурації ректора Університету «Києво-Могилянська Академія»:
«Я, В’ячеслав Брюховецький, приймаючи покладені на мене волею моїх колег однодумців обов’язки ректора відродженої Києво-Могилянської Академії, перед професорами і студентами Університету «Києво-Могилянська академія», перед усім українським народом складаю обітницю чесно і не шкодуючи сил служити нашій славній Alma Mater. Я клянуся, що всі мої помисли і діяння будуть спрямовані на піднесення духовності, освіченості, національного самоусвідомлення і гуманістичних начал молодої генерації. Поки мене Божа благодать на сім світі задержить і даватиме життєву снагу, поки мені виявлятимуть довіру професори і студенти Університету «Києво-Могилянська академія», всі мої духовні, інтелектуальні і фізичні сили будуть спрямовані на це святе діло. І якщо би я відступився від цієї обітниці, то хай не буде мені прощення ані від батьків та дітей моїх, ані від жодної людини, сущої на благословенній і стражденній землі України. Присягаю!» -
Посвідчення ректора Університету «Києво-Могилянська академія»
Посвідчення В’ячеслава Брюховецького з фотографією, видане як ректору Університету «Києво-Могилянська академія» 1 липня 1993 року, що зберігається у фонді № 1, опис 1, справа 113 Наукового архіву НаУКМА
-
Поштовий блок «Національний університет «Києво-Могилянська академія» 400 років»
18 вересня 2015 року було введено в обіг поштовий блок «Національний університет «Києво-Могилянська академія». 400 років» виготовлений Укрпоштою. Номінал марки – 7,65 грн. Тираж блоку – 40 000 примірників.
На марці зображена Галшка Гулевичівна в колі спудеїв Києво-Могилянської академії, а також Петро Могила, Петро Сагайдачний, Іван Мазепа, Григорій Сковорода. На конверті зображено Староакадемічний корпус. На конверті автографи президента НаУКМА А. Мелешевича, автора ескізу поштовго блоку та конверта М. Кочубея, виконуючого обов'язки директора Укрпошти О. Зубика, написані під час урочистої церемонії введення поштовго блоку в обіг. -
ТекстБрюховецький В'ячеславКиєво-Могилянська академіяНаціональний університет "Києво-Могилянська академія"Оголошення про прийом студентів на навчання до Університету «Києво-Могилянська академія»
Перше оголошення про умови навчання та вимоги до абітурієнтів у відродженому Університеті «Києво-Могилянська академія» -
Divan-i Baki Efendi
Основний текст переписаний непослідовним насталіком, з різними елементами насха. На полях є паралельний текст, що складається з віршів, написаних наближеним до сіякат стилем, який пізніше має елементи рика, а також значні маргіналії та паратекстуальні елементи в інших стилях. Основний текст скопійовано чорним чорнилом із червоним, який економно використано для заголовків розділів і, ближче до кінця, розділювачів. Червоні заголовки перестали додаватися червоним кольором після кафіє раа' і були додані пізніше чорним чорнилом. Текстові поля в товстій золотій рамці існують лише на перших двох сторінках основного тексту; всі інші сторінки не мають текстових полів, хоча на деяких сторінках вони були намальовані від руки, ймовірно, пізніше. Текст упорядковано у дві колонки, об’єднані для заголовків і останніх куплетів віршів; 15 рядків на сторінці. Ключові слова присутні не завжди. На першій сторінці тексту є простий заголовок, що складається з контуру купола над полем із заголовком. Цей том містить Диван Бакі, найбільшу ліричну поему Османської імперії, спочатку написану за його життя. Він починається з Kaside-yi Baki Efendi berayi Cülüs-i Sultan Selim Han. Він продовжується різними розділами для terci'bentler, bilgiat-i gazel для різних султанів і видатних діячів, а потім gazeller, організований літерою kafye. Схоже, що деякі рими неповні або відсутні, або ж вони розташовані в неправильному порядку. Маргіналії складаються з дубеїтів, розташованих у каф'єлері, починаючи з раа', але незрозуміло, чи це також газель Бакі чи іншого поета. Іноді вони перериваються прозовими нотатками у стилі рика про поезію, включаючи цитати з Корану арабською мовою. Наприкінці твору подано ряд рукописних приміток латинським шрифтом, що окреслюють структуру твору. Дата 960 хіджри (1552-53 рр. н. е.) з’являється навпроти одного з маргінальних куплетів у кінці твору, що, ймовірно, вказує на дату, коли було завершено оригінальну поему. Вірш у стилі рика, який наближається до кінця тексту, датований як у ніч народження султана Мехмета 8:00 7 R(ecep) (?) 1190 AH (21 серпня 1776 CE).
Переписувач рукопису невідомий. -
Nazihatu’l-muslimîn
Скопійовано повністю вокалізованим насхом чорним чорнилом із червоними текстовими полями, заголовками розділів, розділовими круглими лініями та іноді вицвілими накладками. Текст міститься в одній колонці з 19 рядків. Оригінальні арабські цитати (повністю вокалізовані) виділено чорним. Пагінація була додана пізніше олівцем арабськими цифрами. Наприкінці твору можна знайти незрозумілу печатку власності чи вакфіє.
Цей текст є османським турецьким коментарем до "Vasiyet of Birgivi" - книги релігійного навчання. Є значний паратекстовий матеріал, який іноді розширює текст, виправляє його, а також пояснює примітки чи коментарі. Написані олівцем примітки латинським шрифтом, яких більше в другій половині твору, очевидно, є транскрипцією тексту.
Над написом 1170 р. хіджри (1757 р. н. е.) є дата 970 р. хіджри (1562-63 рр. н. е.), яка, ймовірно, стосується оригінального тексту, з якого скопійовано поточний.