Jesus Christ
Христологія]]>
Guignebert, Charles (1867-1939)]]> Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]> 1938]]> Замовити в е-каталозі Наукової бібліотеки НаУКМА.]]> Французька]]>
Щепкин, Вячесла́в Никола́евич, 1863-1920.]]> Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]> 1915]]> Замовити в е-каталозі Наукової бібліотеки НаУКМА.]]> Російська]]> ]]> Ісламські ритуали
Манускрипти]]>
The Ravzatu’l-Islam, also known as Hayat Kitabı, was originally composed in 1517 CE in Istanbul and is an Ottoman Turkish textbook of Islamic ethics for leading a morally-upright life. Although a proper colophon for the text does not exist, dates can be found in the considerable paratextual content both before and after the main text, including 1195 AH (1781 CE). ]]> "Ravzatu'l-Islam", також відомий як "Hayat Kitabı", був спочатку складений у 1517 р. н. е. в Стамбулі та є османським турецьким підручником ісламської етики щодо ведення морально-чистого життя. Хоча належного колофону для тексту не існує, у значному паратекстуальному вмісті можна знайти дати як до, так і після основного тексту, включаючи 1195 р. хіджри (1781 р. н. е.).
Переписувач рукопису невідомий.]]>
Abidi]]> Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]> 1781]]> Османська]]>
Богослов’я
Іслам
Манускрипти]]>
This volume contains the four-volume Ottoman Turkish version of the commentary on the Quran by the theologian, jurisconsult, and Sufi of Transoxania Abū al-Layth al-Samarqandī (Ebü’l-Leys Semerkandi) (died 373 AH/983 CE). Ebü’l-Leys was a prolific writer in a number of fields, and his works enjoy widespread renown up to the present day. Abū al-Layth’s Tafsīr was initially translated from Arabic into Old Anatolian Turkish by Ahmed-i Dai (died after 824 AH/1421 CE) as Tercüme-i Tefsir-i Ebü’l-Leys es-Semerkandi, and later by Ebü’l-Fazl Musa ibn-i Haccı Hüseyin İzniki (died 838 AH/1434-35 CE), who called his translation Enfesü’l-cevahir. Copies of İzniki’s Enfesü’l-cevahir are often mistaken for Ahmed-i Dai’s Tercüme-i Tefsir-i Ebü’l-Leys es-Semerkandi. A shortened version of İzniki’s Enfes was produced by Şehâbeddin İbn-i Arabşah (died 854 AH/1450-1 CE). İzniki also produced a separate translation of Ali ibn-i Muhammed el-Hâzin’s (died 741 AH/1341 CE) Lübabü’t-tevil. There is sparse marginal annotation in Ottoman Turkish throughout the text, with a two-page marginal note in a different hand found towards the end of the section on the Sūrat al-Ḥashr (folio 361v). The volume ends with a colophon providing the scribe and date of completion of the work, as well as a long list of individuals and groups for whom the reader should pray, including the Padişah-i İslam.
]]>
Цей рукопис містить чотиритомну османську турецьку версію коментаря до Корану теолога, юрисконсульта та суфія з Трансоксанії Абу аль-Лейса аль-Самарканді (Ебу'л-Лейса Семерканді) (помер у 373 р. хіджри / 983 р. н. е.). Ебюль-Лейс був плідним письменником у багатьох галузях, і його твори користуються широкою популярністю до сьогодні. Тафсір Абу аль-Лейса спочатку був перекладений з арабської на давньоанатолійську турецьку Ахмедом-і Даєм (помер після 824 р. хіджри/1421 р. н. е.) як Tercüme-i Tefsir-i Ebü'l-Leys es-Semerkandi, а пізніше Ебу'л -Фазл Муса ібн-і Хачі Гусейн Ізнікі (помер 838 AH/1434-35 CE), який назвав свій переклад Enfesü'l-cevahir. Примірники Enfesü'l-cevahir Ізнікі часто приймають за Tercüme-i Tefsir-i Ebü'l-Leys es-Semerkandi Ахмеда Дая. Скорочену версію «Енфеса» Ізнікі створив Шехабеддін Ібн-і Арабша (помер у 854 р. хіджри/1450 р. н. е.). Ізнікі також підготував окремий переклад «Lübabü't-tevil» Алі ібн-і Мухаммеда ель-Хазіна (помер 741 AH/1341 CE). По всьому тексту є рідкісні анотації на полях османською турецькою мовою, з приміткою на полях на двох сторінках іншою рукою, розташованою в кінці розділу Сурат аль-Хашр (фоліо 361v). Том закінчується колофоном із зазначенням переписувача та дати завершення роботи, а також довгим списком осіб і груп, за яких читач повинен молитися, включаючи Падішах-і Іслам.]]> Abū al-Layth al-Samarqandī]]> Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]> 1656]]> Османська]]>
Geography, Mediaeval
Geography, Arab
Arabic imprints ]]>
This is an abridgement of the Nuzhat al-mushtāqq by al-Idrīsī containing a compendium of Arab and Islamic knowledge about geography, natural history and climate.
]]>
Том надрукований чорним чорнилом із значними арабськими та латинськими маргіналіями вздовж полів сторінок, також арабською мовою чорним чорнилом. Деякі маргіналії є перехресними посиланнями з рукописною пагінацією внизу сторінок. Текст укладений у подвійну чорну рамку з тонкої та товстої лінії з квітковим підсвічуванням з обох боків. Заголовки більшим шрифтом і по центру тексту. Друкований колофон міститься на сторінці 324, що закриває кінець десятого розділу.
На титульній сторінці зазначені прізвища А. Кримського та Jo. Alberti Fabricii.]]>
Abū ʿabd Allāh Muḥammad Ibn Muḥammad Ibn ʿabd Allāh Ibn Idrīs Al-ḥammūdī Al-ḥasanī Al-idrīsī, 1100-1166.]]> Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]> 1592]]> Арабська]]>
Рукопис]]> The collected poetry of the famed 16th century Ottoman Turkish poet Baki, beginning with Mersiye-yi Baki. ]]> Основний текст скопійовано насталіком чорним чорнилом із текстовими полями червоним чорнилом. Наявні значні маргіналії та паратексти до і після основного тексту насхом і дивані. Текст оформлений у дві колонки (по 17 рядків у кожній), що іноді зливаються в одну.
Переписувач рукопису невідомий
]]>
Baki]]> Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]> Без дати, 16-17 ст.?]]> Османська]]>

Манускрипти
Рукопис]]>
This volume contains the Divan of Baki, the greatest lyric poet of the Ottoman Empire, originally written during his lifetime. It begins with the Kaside-yi Baki Efendi berayi Cülus-i Sultan Selim Han. It proceeds with various section for terci’bentler, tahminat-i gazel for various Sultans and notable figures, and then gazeller organized by the letter of the kafye. It appears that some of the kafyeler are incomplete or missing, or might me arranged in the incorrect order. The marginalia consist of dubeyitler arranged in kafyeler beginning with raa’, but it is not clear if these are also gazeller by Baki or by another poet. On occasion, they are interrupted by prose notes in rık’a about the poetry and including quotations from the Qur’an in Arabic. At the end of the work are a number of handwritten notes in Latin script outlining the structure of the work. The date 960 AH (1552-53 CE) appears against one of the marginal beyit towards the end of the work, which likely indicates the date at which the original poem was completed. A poem in rık’a nearing the end of the text dated as ‘on the night of the birth of Sultan Mehmet 8 o’clock 7 R(ecep) (?) 1190 AH (21 August 1776 CE). ]]> Переписувач рукопису невідомий.]]> Baki, 1526-1600]]> Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]> Без дати, 16??]]> Османська]]>
Релігійні аспекти
Християнство]]>
Balmforth, Ramsden ]]> Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]> 1921?]]> Замовити в е-каталозі Наукової бібліотеки НаУКМА]]> Англійська]]>
Релігія]]> Barbanson, Constantino de ]]> Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]> 1698]]> Замовити в е-каталозі Наукової бібліотеки НаУКМА.]]> Латинська]]> Греція
Давній Рим
Театр]]>
Berger Christoph Heinrich]]> Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»]]> 1723]]> Замовити в е-каталозі Наукової бібліотеки НаУКМА]]> Іспанська]]>